кулсторі

кулсторі

Історії з життя.

Поїздка до Бахмуту: евакуатор Сергій

Після зустрічей з військовими ми поїхали на ночівлю. В нас виникла невелика халепа з розміщенням, тому ми попросилися до Сергія і він люб'язно погодився прийняти всю команду. Цей пост присвячую йому. Сергій Іванов — зараз один з найвідоміших евакуаторів людей з прифронтових зон. Перед тим як розповісти про нього, прошу поставити вподобайку та підписатися на його телеграм канал @donbassevacuationfrontline. Евакуювати людей він почав ще в перші тижні...

Поїздка до Бахмуту: військові

В Краматорську ми забрали з НП корм для тварин, та поїхали на зустріч з військовими. Зустрілися з азовцями з протитанкового дивізіону. Ми раніше передавали їм пікап, який досі успішно працює, термухи, екофлоу, та багато чого іншого. Цього разу відвантажили 6 здорових ящиків сухпаїв Їдло — понад 1200 порцій! Дуже радий був бачити всіх бійців, з якими ми зустрічалися ще влітку, живими й здоровими. Вже був вечір, мені...

Поїздка до Бахмуту: початок

Кілька тижнів тому Віктор почав планувати чергову поїздку до Бахмуту. Задач було декілька — передати військовим Їдло, на яке ми з вами збирали, роздати мішок окопних свічок, привезти цивільним бутлі з водою, передати військовим смаколики. Я попросив взяти також трохи корму від дружньої організації FreeAnimals і скласти компанію. Зараз в нас є труднощі з кормом для тварин, гуманітарки передають небагато. В нас було в наявності приблизно 140...

Стоматолог

В один з перших тижнів війни, коли ми з дружиною каталися по Київу та розвозили корм для тварин усім хто цього потребував, ми підвезли з Троєщини на Лук'янівку одного чоловіка. Він коректно продовжив фразу „Мертві бджоли ...“, тому ми взяли його у машину. По дорозі з'ясувалося, що чоловік цей є стоматологом, і його клініка відкрита. Там він безплатно приймав та лікував військових. В мене тоді якраз була...

Як кабанчик таксувати став

Їздив нещодавно на таксі. Треба було до ветклініки з котом, а навігатор прокладає неправильний маршрут. Я завжди про це кажу таксистам, коли на початку поїздки, коли в кінці, ну і тут теж сказав, спочатку. Таксист каже: „Та я другий день їжджу, по навігатору”. Зав'язується розмова. Я кажу що стало менше людей у місті, йому здається навпаки: „Я ось тут живу, у нас підземний паркінг весь забитий”...

Крінжовий корпоратив

Десяток років тому був у нас корпоратив новорічний. Народу в конторі тоді вже було досить багато, і з якихось причин його вирішили провести в одному з залів КНТЕУ на Лісовій. Туди були організовані автобуси, але чомусь ніхто не подумав про те що під вечір все стоїть, тому кмітливі люди поїхали на метро, а всі інші провели дві години у заторах. Зал був великий, на ньому розмістили...

🍦+💰💰💰=🐗🤙

Того тижня волонтери з дружнього проєкту FreeAnimals їздили до Європи — перевозили тварин. Назад везли гуманітарку. Крім гуманітарки, назад також їхав Land Cruiser Prado 2020 року з 20к пробігу, який знайомі через знайомих попросили перегнати до України, щоб продати. Власники виїхали до Австралії, а машину залишили у Цюриху, їм вона вже була не потрібна. Коли я почув про це, то в мене загорілися очі. Нарешті шанс стати...

Міленіали з Марсу, зумерки з Венери

Ходив кілька тижнів тому у книжковий магазин. Кортіло купити якусь паперову книгу. Я надаю перевагу саме паперовим книжкам через те що вони дають сфокусований досвід читання. Смартфон відвертає увагу, а електронні читалки мені не пасують. Так от, зайшов я в магазин, ходжу туди сюди, зупинився на стійці з міксом селф-хелпу та бізнес-літератури, роздивляюся що є. Раптом чую як поряд дві дівчини щось голосно обговорюють. Повертаюсь та...

Як 🍦 функціональне програмування не хотів вчити

Після першої своєї роботи — кривавого ентерпрайзу, я влаштувався у стартап. Там ми взяли нову тоді 8-у джаву та мікросервіси, все як має бути. В мене був колега, який вже працював з 8-ою версією та вмів писати лямбди. Я ж зупинився на 6-ій і лямбди не вмів. Для тих хто не з Java світу, лямбди та стріми це такі шматочки функціонального програмування які додали якраз у 8-ій...

Книжковий ринок

На вихідних мав нагоду пройтися по київському книжковому ринку. В нульових то було культове місце. Батько тоді часто їздив до Київа і завжди повертався додому з київським тортом та якоюсь новою книгою, які не продавалися в Тернополі. Теплі спогади. Коли я вже переїхав, то теж час від часу туди навідувався. Мені подбалося навіть просто пройтися по ринку, там була особлива атмосфера. Останній раз вже в кінці...

Зворотня польська нотація

В інституті в мене був предмет «Паралельні комп'ютерні системи». На лекціях поважний професор розповідав нам абсолютно неактуальні та непотрібні факти про архітектуру архаїчних суперкомп'ютерів, а потім примушував то все вчити напам'ять. А от лабораторні роботи були значно цікавіші. Фактично весь семестр потрібно було допилювати та розвивати одну й ту саму задачу: паралельне обчислення арифметичного виразу. На першій лабі треба було просто якось його розпарсити і порахувати...

Криптоінвестор з Драгобрату

Кілька років тому (зараз здається що це було в минулому житті), на новий рік їздив на Драгобрат. Серед іншого познайомився там з парубком, програмістом. Він взагалі проживав на Таїланді, але взимку катнув до Карпат. Говорили про те про се, в тому числі про ворк лайф баланс. Парубок поділився цікавим фактом: він вклався у криптовалюти ще до їх буму, і за його словами вже мав стільки грошей...

Баг в розетці

Того тижня сусідка-пенсіонерка попросила мене замовити їй повербанк на розетці. Нема питань, клік клік, ваше замовлення буде доставлено на точку видачі завтра, очікуйте на повідомлення. Наступного дня прийшло повідомлення „ваш повербанк на місці, забирайте”. По обіді під дощем пішов до розетки. Приходжу, вбиваю свій номер телефону, мені пише: „по вашому номеру немає замовлень”. Вбиваю ще кілька разів—те саме. Ок, думаю, я теж розумний, давай по...

Зріст

Я витягнув щасливого квитка у генетичній лотереї та маю високий зріст. Ну як високий, не 200, а лише трохи вище середнього, 190. В школі трішки грав у волейбол. Навіть ходив на секцію. Це був непопулярний спорт тому часто не вистачало гравців, грав я досить кепсько, але тренерці було видно що я ще виросту, тому вона пушила мене піти у секцію волейболу до іншої школи, яка на...

Як я переїхав працювати до центру, розчарувався, та повернувся на Поділ

Уважні читачі каналу @daily_rozhok пам'ятають крінжові історії з коворкінгу. Я працював там аж до минулого тижня, поки не почали вимикати світло. Замість Астарти CQ запропонував всім ходити в Гулівер, де є генератори. Я вже давно хотів туди перебратися, бо мені до центру їхати значно зручніше, ніж на Поділ, але компанія мала невикористані кредити на Астарту, тому продовжував тусуватися на Подолі. Отож, наступного за відключенням дня,...

Оцінки

Нещодавно мав розмову з одним чоловіком який критикував успішність своїх дітей у школі. Мовляв, математики не розуміють, в люди не вийдуть. 1Я згадав одну з своїх однокласниць. В школі та вчилась погано, реально була трохи туга і нічого не відстрілювала. Дозвілля проводила самознищуючись за допомогою цигарок та алкоголю з старшими хлопцями. Classic. Через 15 років після випускного, в супермаркеті «Континент» на Дмитрівській до мене по імені...