За кілька тижнів до початку великої війни я брав участь у любительському турнірі по Counter Strike. Так то я посередній гравець, але трохи маю уявлення про саму гру. Серед нас був досвічений хлоп який знав як грати по «тактиках». Найпростіша «тактика» то всім купити димові та світло-шумові гранати, зайняти визначені позиції на мапі, синхронно кинути їх на визначені точки та під дими з флешками зайняти стратегічну...
Маю по службовим задачам інстаграм, заходжу туди раз на тиждень, бачу нотифікації, клікаю — а там повідомлення «no longer available». Це мені прислали сторіс. Сторіс це такий пост який живе обмежений час, а потім зникає. В чому суть цієї популярної фічі мені неясно. Особливо мені неясно як можна робити в сторісах збори або звіти, то ж інформація яка має бути перзистентною, щоб її можна було подивитися згодом....
Одним з важливих мотиваторів піти у військо для мене була можливість отримати цікавий досвід, щоб потім з того зробити хороший контент. Є досить багато відео як і професійно відзнятих, від 3-ої ОШБр, так і «любительських» тіктоків військових, статті на ДОУ від айтівців. Але я все одно бачив прогалину у своїй ніші та мав за мету її заповнити, в тому числі щоб показати людям що може їх...
Часто під час спілкування з людьми в мене виникає купа ідей як зробити з їх досвіду контент — текстовий канал, тікток, ще щось. Часто коли вже читаю якийсь канал або твітер то так і хочу дати автору пораду як краще розкрити його тему, як більше зацікавити читачів. За 4 роки активної письменницької роботи в мене є готовий фреймворк виробництва матеріалів, та деяке розуміння що саме заходить читачу...
Останнім часом увагу громадськості значною мірою прикуто до різного штибу «недоречних витрат» місцевих та інших бюджетів. Барабанні установки, стадіони, дороги, телесеріали, продовжить далі. Звичайно в часи коли ми всім гуртом скидаємося на корча хлопцям, на дрони, та іншу підтримку військовим, у нас виникають серйозні питання в доцільності тих витрат. Це зауваження не тільки до таких «великих» бюджетів, а й до малих, наприклад вчора до мене завітала...
Коли в коментарі приходить людина і починає писати дурниці, мені хочеться її відразу заблокувати, щоб зекономити собі та іншим час. Але я не готовий це робити, бо наразі залежний від читачів, які підтримують мої збори. Якщо пише дурниці, але донатить, то хай продовжує писати. Я потерплю, аби гроші давали. Статистика говорить що ті, хто коментують найбільше, нічого не донатять, але. На жаль, зараз немає гарантованого способу...
В 14-му році за прикладом колеги купив собі кроскантрійкного ровера. Звісно захотілося десь покататися. Є така спільнота ВелоКиїв, там для того спеціально зроблений розділ. Організатор покатеньки анонсує дату, маршрут, місце збору та додаткові умови. Зустрічаєшся з тіпами в визначений час ну і їдете. Типу така соціалізація. Вирішив і я вписатися в цей двіж. Обрав якусь «лайтову» поїздку, хоча до того вже був відносно досвіченим, приїхав на...
Fun fact — за пів року активної діяльності по зборах коштів я так і не зрозумів що працює, а що — ні. Точніше, точно я знаю одно — працює публічність. Більше людей — більше охочих — навіть маленька конверсія перетворюється в завершення збору через 5 хв після публікації на умовному каналі миколаївського ванька. Але коли я не миколаївський ваньок і маю досить примарні шанси ним стати, то хочеться зрозуміти як замотивувати...
Мені знадобилося півтора десятка років, щоб перестати нервувати в ресторанах. В ресторанах гроші платять після того, як поїли, на відміну від їдалень, де треба розрахуватися до того. Мене довго переслідував страх, що не вистачить грошей, щоб розрахуватися і трапиться щось страшне (що саме — не знаю). Раніше постійно доводилось пильнувати, щоб з собою був кеш, бо картки не всюди приймали, потім питати чи «є у вас картки»...
Час від часу заходжу закинутися швидкими вуглеводнями до пузатки. Бував у різних — на Контрактовій біля метро та на площі, біля вокзалу, у центрі навпроти синагоги та на Великій Васильківській, на Бесарабці, короче де тільки не був. Стільки років пройшло, а в пузатці не змінюється одне — неймовірно жирна їжа та неймовірно повільний і туплячий персонал. Таке враження, що їх спеціально тренують обслуговувати людей повільно. Можливо це якимось...
Того тижня ходив за міною у Lift99. Як її забрав, то відразу поніс на лазерне гравіювання. Міна важка, ніс в рюкзаку, але йти було недалеко — піднятися по Великій Васильківській та й все. Домовився з майстрами, і весь такий на підйомі, щас міну розіграємо, бабки зберемо, як все класно, йду на тролейбус. Перед тим заходжу у пиріжкову тітку клару, бо їсти хотів капець, з тими справами не...
Знадобилося мені оце купити USB-C кабель, довгий, 2м, для пульта для дрона. Зайшов на розетку значить, давай обирати. Обирав-обирав, читав відгуки, дивлюся є кабель Belkin, дорогущий, але відгуки ніби норм. Ну думаю, що я буду 100 грн економити як вже брати то брати нормальне. Замовив, через день забираю, приношу додому, вставляю кабель в комп'ютора, хочу мишкою запустити симулятор, а мишка не працює. Неочікувано! Перемикнув мишку, не...
В середині дев'яностих фініки мені на стіл попадали надзвичайно рідко та були дивовижними та екзотичними ласощами. Вони були настільки смачними, що я не викидав кісточки, а залишав їх, та ще облизував та обсмоктував, як собака кістку, аж поки вони не починали блищати. Тоді мені це здавалося ок. Небагате дитинство, щопоробиш. Добре що зараз вже не ті часи, і я можу дозволити собі тих фініків досхочу. Зазвичай...
За останній місяць передивився багато сучасних кінофільмів: Енолу Голмс, «Murder on the Orient Express» та продовження, «See How They Run», та інші. У цих кіно є те, чого мені здається раніше було значно менше — різноманітний расовий склад акторів, характерне підсвітлення лгбтк+ спрямованості персонажів та їх проблем. Або я не це раніше не звертав уваги. Не вважаю що це погано, але часто сюжети або діалоги побудовані так,...
Буває, бачиш людину вперше, або ненароком підслуховуєш чиюсь розмову і миттєво розумієш що це програміст. Одяг, зачіска, окуляри, речі, постать, конституція, вираз обличчя, інтонація — все це якимось чином безпомилково видає айтівця. Гадаю що ви розумієте мене та вже уявили собі цей характерний фенотип. Торік якраз в лютому я був в Подобовці на лижах, і в ресторанчику підслухав як двоє парубків розважали дівчину недолугими жартами з серіалу...
Гуляв вчора вдень з собакою і проходив повз дитячий майданчик. На ньому знаходився чоловік з двома дітьми — дочкою років 4-5 та малюком 2-3 років. Батько палив цигарку та дивився у телефон. Діти бавилися коло маленької гойдалки яку місцеві жителі наколхозили з люльки чи дисфункціонального автокрісла та прикріпили мотузками до металевої конструкції совєцьких часів. Дочка почала репетувати — „папа, папа, папа, папа”, вимагаючи батьківської уваги. Батько на те...
