Осьо вчора заїхав на заправку заправитись. Заїхав на потужному вантажному бусі рено мастер, в якому корок від бака не прикріплений до кузова, та відкривається і закривається ключем. Лючка немає. Дуже не зручний оцей замок і те що лючка немає теж шляпа. Ну я вийшов значить відкрив, корок поклав поряд з колонкою та й пішов на касу. Почекав поки заллють, поїв фронтового хондога, та й почалапав назад....
Мені завжди був незрозумілий дроч автомобілістів на швидкість автівок та динаміку розгону. Ну типу, нашо мені розганятися за 3 секунди до 100 км/год? Шоб шо? Шоб доїхати до наступного світлофора, та чекати на жигу, яка неквапливо суне позаду? Де розганятися до 300 км/год якщо по місту фактичне обмеження 70, а по трасі 130? Короче не викупав приколу і списував все на типове раптове зниження...
Беру екофлов, заряджаю від мережі. Екофлов конвертує AC в DC щоб зберегти електрохарчування в своїх літій-іонних акумуляторах. Вставляю в екофлов старлінк. Екофлов через інвертор конвертує DC в AC, віддає старлінку, старлінк конвертує його назад з AC в DC та живиться. Підключаю генератор, генератор генерує DC, конвертує через інвертор в AС, передає на екофлов, який знову конвертує то в DC та заряджає свої батареї. Підключаю ноутбук до...
Нещодавно шарився по посадці туди-сюди й натрапив оком на гілку. Відразу з'явилося відчуття ніби в оці шось є, піщинка якась, і воно почало сльозитися. Нічо не допомагало. Цілий день страждав, коли добрався вночі додому подивився в дзеркало то здалося що роговиця надщербилась, типу така маленька вибоїнка. Почав панікувати, бо в інтернеті написано що око не регенерує, і якщо щось пошкодив, то все. Сподівався що за ніч...
Нещодавно потрібно мені було туди-сюди поміняти трохи валюти, і я дізнався що виявляється є різниця між доларами різних років випусків. Типу нові долари дизайну 2009 року ціняться більше ніж старі, білі, дизайну 1996. Також, звертають увагу на рік випуску нових, дивляться, щоб було не менше 2015 чи щось таке. WTF??? Люди в банку просять саме «сині» долари, а від білих відмовляються. При обміні на руки теж,...
Концепція багатошарового одягу, яким ти комплектуєшся під задачу звичайно дуже крута. Модульність, перевикористання і все таке. Але бляха як же напряжно одягати на себе мільйон тих шарів. На мій зріст немає нормального першого левелу, бо я худий, а воно має щільно облягати. Або рукава короткі, або тіло зашироке — обирай одне. Я обираю короткі рукави, і це додає незручностей. Добре що 2 та 3 є. Перший шар...
За кілька тижнів до початку великої війни я брав участь у любительському турнірі по Counter Strike. Так то я посередній гравець, але трохи маю уявлення про саму гру. Серед нас був досвічений хлоп який знав як грати по «тактиках». Найпростіша «тактика» то всім купити димові та світло-шумові гранати, зайняти визначені позиції на мапі, синхронно кинути їх на визначені точки та під дими з флешками зайняти стратегічну...
Маю по службовим задачам інстаграм, заходжу туди раз на тиждень, бачу нотифікації, клікаю — а там повідомлення «no longer available». Це мені прислали сторіс. Сторіс це такий пост який живе обмежений час, а потім зникає. В чому суть цієї популярної фічі мені неясно. Особливо мені неясно як можна робити в сторісах збори або звіти, то ж інформація яка має бути перзистентною, щоб її можна було подивитися згодом....
Одним з важливих мотиваторів піти у військо для мене була можливість отримати цікавий досвід, щоб потім з того зробити хороший контент. Є досить багато відео як і професійно відзнятих, від 3-ої ОШБр, так і «любительських» тіктоків військових, статті на ДОУ від айтівців. Але я все одно бачив прогалину у своїй ніші та мав за мету її заповнити, в тому числі щоб показати людям що може їх...
Часто під час спілкування з людьми в мене виникає купа ідей як зробити з їх досвіду контент — текстовий канал, тікток, ще щось. Часто коли вже читаю якийсь канал або твітер то так і хочу дати автору пораду як краще розкрити його тему, як більше зацікавити читачів. За 4 роки активної письменницької роботи в мене є готовий фреймворк виробництва матеріалів, та деяке розуміння що саме заходить читачу...
Останнім часом увагу громадськості значною мірою прикуто до різного штибу «недоречних витрат» місцевих та інших бюджетів. Барабанні установки, стадіони, дороги, телесеріали, продовжить далі. Звичайно в часи коли ми всім гуртом скидаємося на корча хлопцям, на дрони, та іншу підтримку військовим, у нас виникають серйозні питання в доцільності тих витрат. Це зауваження не тільки до таких «великих» бюджетів, а й до малих, наприклад вчора до мене завітала...
Коли в коментарі приходить людина і починає писати дурниці, мені хочеться її відразу заблокувати, щоб зекономити собі та іншим час. Але я не готовий це робити, бо наразі залежний від читачів, які підтримують мої збори. Якщо пише дурниці, але донатить, то хай продовжує писати. Я потерплю, аби гроші давали. Статистика говорить що ті, хто коментують найбільше, нічого не донатять, але. На жаль, зараз немає гарантованого способу...
В 14-му році за прикладом колеги купив собі кроскантрійкного ровера. Звісно захотілося десь покататися. Є така спільнота ВелоКиїв, там для того спеціально зроблений розділ. Організатор покатеньки анонсує дату, маршрут, місце збору та додаткові умови. Зустрічаєшся з тіпами в визначений час ну і їдете. Типу така соціалізація. Вирішив і я вписатися в цей двіж. Обрав якусь «лайтову» поїздку, хоча до того вже був відносно досвіченим, приїхав на...
Fun fact — за пів року активної діяльності по зборах коштів я так і не зрозумів що працює, а що — ні. Точніше, точно я знаю одно — працює публічність. Більше людей — більше охочих — навіть маленька конверсія перетворюється в завершення збору через 5 хв після публікації на умовному каналі миколаївського ванька. Але коли я не миколаївський ваньок і маю досить примарні шанси ним стати, то хочеться зрозуміти як замотивувати...
Мені знадобилося півтора десятка років, щоб перестати нервувати в ресторанах. В ресторанах гроші платять після того, як поїли, на відміну від їдалень, де треба розрахуватися до того. Мене довго переслідував страх, що не вистачить грошей, щоб розрахуватися і трапиться щось страшне (що саме — не знаю). Раніше постійно доводилось пильнувати, щоб з собою був кеш, бо картки не всюди приймали, потім питати чи «є у вас картки»...
Час від часу заходжу закинутися швидкими вуглеводнями до пузатки. Бував у різних — на Контрактовій біля метро та на площі, біля вокзалу, у центрі навпроти синагоги та на Великій Васильківській, на Бесарабці, короче де тільки не був. Стільки років пройшло, а в пузатці не змінюється одне — неймовірно жирна їжа та неймовірно повільний і туплячий персонал. Таке враження, що їх спеціально тренують обслуговувати людей повільно. Можливо це якимось...