Коли контора пише про «great work-life balance», то що це означає? Що там треба менше працювати або взагалі чілити? Що там більше відпусток? Хтось знає? А контори з «terrible work-life balance» це що? Злий менеджмент, овертайми та робота на вихідних? Коли люди кажуть що їм «байдуже де працювати аби гроші платили», то що це значить? Що людина «приходить» на роботу і там, як перевертень, обертається «робітником»...
Коли ти молодий та крутишся в навчальному закладі, то підтримка дружби та товариських стосунків не вимагає зусиль. Ти просто натурально проводиш час з іншими людьми твого ж віку, робиш з ними спільні задачі, та формуєш міцні зв'язки. Коли ж починається «доросле» життя, основний час вже проводиш зі співробітниками, не всі з яких мають схожі твоїм інтереси через вік та різний бекґраунд, маєш інші клопоти й підтримка...
Знову і знову повертаюся до «доступності». Блокнот під рукою — робиш нотатки. Телеграм постійно відкритий — використовуєш його для тих же цілей, коли не вдома. Є смаколик в холодильнику — неодмінно його з’їси. Маєш турніка у дворі — позаймаєшся охочіше, ніж в залі до якого треба їхати. Всі книжки що читаю, купую в папері. Колись давно батько подарував мені читалку Nook, але з часом та зламалась. Носив у сервіс,...
Мені знадобилося півтора десятка років, щоб перестати нервувати в ресторанах. В ресторанах гроші платять після того, як поїли, на відміну від їдалень, де треба розрахуватися до того. Мене довго переслідував страх, що не вистачить грошей, щоб розрахуватися і трапиться щось страшне (що саме — не знаю). Раніше постійно доводилось пильнувати, щоб з собою був кеш, бо картки не всюди приймали, потім питати чи «є у вас картки»...
Я людина яка швидко захоплюється, та загоряється якимись ідеями. Спадає щось на думку, і ти вже весь у цьому, здається що зараз полетиш. Нові проєкти, знайомства, можливості. Буває що люди щось обіцяють і здається що це той самий шанс один на мільйон. А потім нічого не відбувається. Вмикається Cистема 2, і ось уже ідея не виглядає привабливою, люди не дотримуються обіцянок або просто зникають, можливості не...
Розповсюджена тактика продавців (та шахраїв), описана ще Робертом Чалдіні у книзі «Психологія впливу» — це штучне створення ілюзії попиту. Ви всі бачили ці трюки — „тільки сьогодні й тільки зараз цей товар зі знижкою, на складі вже нічого не залишилося, не проґавте свою можливість!” та подальше заохочення покупця якомога швидше зробити свій вибір. Робиться це для того, щоб людина попала в пастку когнітивного викривлення, та не мала часу...
Зізнаюсь, що маю слабкість до знижок у продуктових магазинах. Заходжу до Новусу, і ноги самі несуть до маленького відділу де складають продукти у яких скоро закінчиться термін придатності. В АТБ звертаю увагу на «червонні цінники», в Сільпо йду до стендів зі знижками та й в інших супермаркетах теж не можу втриматися від того, щоб не шукати візуально товари зі знижкою. Найчастіше це закінчується нічим, бо товарів...
Прочитав нещодавно пост одного відомого у вузьких колах підприємця з України, який ділився секретами маркетування свого продукту на реддіті. Він попросив когось створити на тематичному сабредіті пост з питанням дотичним до його продукту пост, а потім сам зробив комент з промоутом свого продукту. Модератори це побачили й виписали бан на тиждень, за порушення правил спільноти. В мене змішані почуття від цієї «стратегії». З одного боку підприємець...
Багато чого в повсякденності керується міркуваннями доступності. Чим менше перешкод виникає на шляху до якоїсь активності, тим більше шансів взяти в ній участь. Ось, кілька місяців я працював в коворкінгу у центрі. А що це значить? Це значить, що коло мене знаходиться багато людей, це значить що мої знайомі часто теж знаходяться недалеко, це значить що поряд ціла купа різноманітних закладів. Тому я кілька разів на...
Вже минає четвертий місяць як я повністю перейшов на українську у спілкуванні. Ділюсь досвідом. Я виріс на Тернопільщині, регіоні з найбільшим відсотком українськомовного населення, проте вчився в російськомовній школі, єдиній на всю область. В школі розмовляв російською, у дворі — українською. Я білінгв з дитинства, маю дві рідні мови, бо з мамою говорив українською, з батьком — російською. Потім переїхав на навчання до Київа, тут в основному залишався...
У великих корпораціях через низьку ефективність комунікації багато часу марнується. Якщо хтось розглядає це як привід, щоб знайти інше місце, то дехто — як можливість не надто перейматися роботою та отримувати непогані гроші. Типова ситуація — вам потрібно бути присутнім на якійсь нараді, ви підключаєтесь, але поки до вас не має питань, то вимикаєте камеру й мікрофон та займаєтесь своїми справами. Якщо ви сумлінний працівник та маєте задачі...
Значну частину свого життя я провів у срачах в інтернеті. Завдяки анонімості та безнаказаності, люди поводять себе неймовірно огидно. Активний учасник інтернет дискусій щодня може отримати на себе стільки образ та негативу, скільки в реалі буде збирати цілий рік. В житті люди більш серйозно ставляться до слів. Будь-який чат без модерації досить швидко перетворюється на срач про політику. Також в будь-яких онлайн спільнотах завжди є люди...
Сучасна цивілізація намагається все зробити максимально ефективним. Будь-яку діяльність ми рафінуємо. Замість прогулянок та фізичної праці, яка була притаманна людям доіндустріальної епохи, в нас тепер бігові доріжки та фітнес. Замість полювання, вирощування, покупки та приготування їжі у нас тепер доставки та фастфуд. Замість спілкування з сусідами та містянами у нас тепер алгоритмічні соціальні мережі. Замість роботи в колективі у нас тепер фулл ремоут та безтілесні і...
Я завжди вмикаю відео на нарадах. В мене немає проблем з тим що переживаю за власний вигляд, або за вигляд кімнати, або ще щось. Тому за замовчуванням вмикаю камеру, а прохання рекрутерів провести саме відеодзвінок (очевидно щоб застосувати прийоми фізіогноміки та прочитати мої емоції) мене не турбує абсолютно. Бачити людину на тому боці мені теж більше подобається аніж дивитися аватарку або ім'я. Так, це сурогат спілкування...
Це негативний пост, що написав два місяці тому коли мене різко зачепила тема мотивації. Врешті я так і не захотів його публікувати, бо зрікся фонтанувати негативом. Пост так і висів у чернетках, тому що містить цікаві ідеї. Прийшов і його час. Вітаю, корпоративний кріпаче! Чи ти вже прокинувся, випив для бадьорості кави? Чи ти вже відбув цирк що зветься «дейлі стендап»? Чи ти вже перечитав куди...
Друга чернетка. Рефлексія над подіями півторарічної давності. Є в мене по деяким питанням чіткі переконання. Наприклад, що Rails—то найкращий веб-фреймворк, мікросервіси не потрібні, а сучасна інфраструктура—переускладнена і має бути простою. Або що речі, особливо техніку, треба намагатися купувати такі, що були у вжитку. Ці переконання йдуть зсередини. Я знаю що так правильно, можу пояснити свою позицію будь-кому, я в цьому не сумніваюсь. А є...
