Знову і знову повертаюся до «доступності». Блокнот під рукою — робиш нотатки. Телеграм постійно відкритий — використовуєш його для тих же цілей, коли не вдома. Є смаколик в холодильнику — неодмінно його з’їси. Маєш турніка у дворі — позаймаєшся охочіше, ніж в залі до якого треба їхати.
Всі книжки що читаю, купую в папері. Колись давно батько подарував мені читалку Nook, але з часом та зламалась. Носив у сервіс, полагодити не змогли.
Зараз читалку я не кваплюсь купувати. Маю на те декілька причин.
Перше, електронний світ пропонує нам необмежений вибір. Відомо, що чим більший вибір, тим більше прокрастинація. З папером так не пройде. Потрібно піти до магазину та обрати книгу, ти не можеш мати їх всі одночасно. Доставлянням я не користуюсь принципово, виключно похід у фізичний магазин.
Тому не маю проблеми з десятками недочитаних книг. Один період часу — одна книга. Дочитав — пішов й купив іншу. Зазвичай прочитую книгу за два тижні.
Друге, електронний світ позбавляє нас фокусу. На телефоні годі й намагатися робити щось сфокусоване — постійно відриваєшся, бо там є багато всього. В читалках з цим краще, але зараз читалки теж стають занадто розумними.
Третє, затримка, latency, швидкість. Не знаю як сучасні e-ink, але старі мене дуже харили повільністю. З фізичними сторінками такого звісно не буде. Так, до того можна звикнути, але воно харить. Той Nook що я мав, ще й не швидко вмикався, тобто взяти й почати було не так просто. Можливо, сучасні пристрої кращі в цьому плані. Електронну книгу незручно гортати. Паперові книги стоять на поличці, їх завжди видно, і не треба вибирати якесь меню, щоб пригадати що в тебе є.
Четверте, процес покупки книги. Це мікроритуал. Дочитав черговий селф-хелп бестселер, йдеш у місто, до красивого магазину. Ходиш між рядами, придивляєшся що подобається. Дискутуєш з зумерками. Палиш на інших відвідувачів. Торкаєшся обкладинок, береш щось до рук. Зазвичай я не знаю що хочу читати наступним, просто йду повз рядів, і чекаю поки око зачепиться за щось, а в пам’яті спрацює тригер.
П’яте, книжка пахне книжкою та приємна на дотик. Я людина що любить до всього торкатися, тому для мене це важливо.
Шосте, паперова книга коштує грошей та потребує зусиль, щоб її придбати, тому мотивує дочитати до кінця. А ті єпуби, що я напіратив десять років тому, так і згинули непрочитаними, бо мали нульову вартість.
Але найголовніше це доступність. Паперова книга не зламається, не розрядиться, не буде «запусктися». Паперова книга завжди поряд, відкрив і читаєш. За останній рік здається я прочитав більше ніж за декілька попередніх разом узятих саме завдяки тому, що купував паперові книги.
Загалом, папір для мене дає синергетичний ефект, читання стає не бездушним кліком, а цілим «досвідом», взаємодією з оточенням та іншими людьми.
Тому я обираю фізичні книги, попри їх недоліки та обмеження у порівнянні з цифровими.
P.S.: до вінілу ще не дійшов, після перемоги.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
