Зізнаюсь, що маю слабкість до знижок у продуктових магазинах.
Заходжу до Новусу, і ноги самі несуть до маленького відділу де складають продукти у яких скоро закінчиться термін придатності. В АТБ звертаю увагу на «червонні цінники», в Сільпо йду до стендів зі знижками та й в інших супермаркетах теж не можу втриматися від того, щоб не шукати візуально товари зі знижкою.
Найчастіше це закінчується нічим, бо товарів що мене цікавлять, часто немає. Зазвичай я беру щось солодке, сири по 500, або Арсеніївський квас, який до кінця терміну стає тільки кращим.
І ніби вже давно не студент з лімітованими можливостями та маю кошти, щоб купувати що завгодно і не дивитися на цінник, але з невідомих причин досі полюю за знижками. Схоже, що маркетологи ритейлерів не даремно отримують свої гроші.
Втім, до спонтанних покупок, «беру, бо зі знижкою» таке не приводить — я розважливо ставлюся до споживання і якщо не буду їсти щось негайно, то не купую це.
Зайшов нещодавно до новуса. Відразу побіг до стенда з просрочкою. Вибрав собі дві пачки брі зі скидосом 40%. У рибному взяв дві пачки форелі, теж зі знижкою. Ну і Табаско взяв, але то вже за фул прайс.
Йду на касу, мені касирка пробиває всі товари, а скидоси на сирах не пробиває. Я це відразу помітив, думаю що таке, може там якось інше тепер знижка працює.
Вибиває суму, 700 грн. Бачу на екрані шо знижки немає. Кажу — „а ви знижку пробили”? Не пробила. Охорона отмєна, пробила, сума стала 600 грн.
Надурити мене хотіла, падлюка. Але з нами, мисливцями за знижками, такі фокуси не канають.
Потрібно проводити над собою роботу, щоб позбутися цієї звички та купувати те що хочеться, а не те що дешево, та не відмовляти собі у насолоді смачно поїсти.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
