Багато чого в повсякденності керується міркуваннями доступності. Чим менше перешкод виникає на шляху до якоїсь активності, тим більше шансів взяти в ній участь.
Ось, кілька місяців я працював в коворкінгу у центрі. А що це значить? Це значить, що коло мене знаходиться багато людей, це значить що мої знайомі часто теж знаходяться недалеко, це значить що поряд ціла купа різноманітних закладів.
Тому я кілька разів на тиждень зустрічався з різними людьми, ходив у книжковий магазин, відвідував різні заклади харчування і взагалі добре проводив час.
Коли живеш або працюєш на околиці, то всі ці двіжухи теж доступні, але для того, щоб долучитися, потрібно докласти більше зусиль: подбати про дорогу, вибрати з обмеженого списку закладів.
Чим більше перепон, тим більше приводів для того, щоб відмовитися.
Так само і щодо домівки. Чим вона далі, тим довше потрібно кудись їхати, тим довше потрібно повертатися, все це перешкоджає свободі. Чи підеш ти до центру у вихідний коли тобі туди пів години треба їхати? Отож. А якщо вже живеш у центрі?
Тому недоречно розглядати фізичне розташування місця, де ви проводите значну частину свого часу у вакуумі, без урахування середовища.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
