Їздив нещодавно на таксі. Треба було до ветклініки з котом, а навігатор прокладає неправильний маршрут. Я завжди про це кажу таксистам, коли на початку поїздки, коли в кінці, ну і тут теж сказав, спочатку.
Таксист каже: „Та я другий день їжджу, по навігатору”. Зав'язується розмова. Я кажу що стало менше людей у місті, йому здається навпаки: „Я ось тут живу, у нас підземний паркінг весь забитий”. Ого, на Саксаганського живете? Підземний паркінг? Серйозно.
Виявляється що цей таксист — підприємець, що займається металоконструкціями. Його клієнти це будівельні компанії. Він має цех зі спеціальними станками, навчений персонал, знається на будівництві та проєктній документації. Працює вже десять років. Об'єкти має як в центрі (типу елітні будинки), так і на околицях. Як почалась війна то все встало. Клієнти, які мали заплатити гроші, як справжні кабанчики, звісно нічого не заплатили. Йому вдалося якимось чином отримати частину грошей, щоб покрити оренду станків.
Бізнес цей дуже низькомаржинальний, але йому подобалося займатися виробництвом. Проблемним було здати роботу, інспектори й т.д., але врешті під кінець 2021 року він винайняв спеціальну людину та налагодив всі процеси. 2022 обіцяв бути прибутковим, але трапилась війна.
Його дружина теж кабанчикіня — має власне швейне виробництво. Вони вирішили відкрити бутик, орендували приміщення десь в центрі, виставляють там колекції, жіночий одяг. Таксист скаржиться: колекції дорого робити. Потрібно замовити модель, фотографа, приміщення, все відзняти, прорекламувати. Поки що працюють в нуль, але впевнено дивляться у майбутнє.
Машина в нього приїхала не та що була в Уклоні. Ту що була в Уклоні, забрав лізинг.
Виробництво стоїть, грошей немає, таксист вирішує зайнятися торгівлею високоризиковими активами. „Вирішив зайти в крипту, все по класиці, зайшов на хаях, вийшов на низах, 3000$ витратив, 1500$ відбив, ну таке. Зараз на біржі торгую”. Питаю, „Бінарні опціони?“, „Ні, то фігня. Я на справжній біржі, форекс, валюта”. Ага, думаю, справжня біржа. Обережно зауважив що це все гемблінг, але таксист був налаштований більш оптимістично. „ІТ то не моє, я людина виробництва”.
Переходжу до власне таксування: „і що, вигідно вам їздити? машина своя (хонда акорд здається, хороша, салон шкіряний), газ не стоїть”. „Ну я другий день ось їжджу, дивлюся, але так, не дуже вигідно”. Не пам'ятаю чи він називав точні суми, але я вирішив не продовжувати цю тему. Зауважив що варто було б взяти в лізинг фабії, поставити на них газ, винайняти людей та хай вони таксують. Бо на його хонді одні збитки будуть.
Під'їжджаємо, прощаємось. Сподіваюсь в нього все буде добре, будівництва розморозяться, а колекції будуть продаватися. Залишив 30 грн на чай.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
