Безперечно, найкраще що сталося від початку війни це раптово переможений коронавірус. Вже буквально в перший день всі моментально забили на маски та протиепідемічні заходи. Через очевидні причини коронавірус зник з новин а віджети з графіками захворіло/одужало замінили на віджети з втратами людей і техніки росіян. Надзвичайно приємно ходити без маски. В магазині почуваю себе людиною. Не треба діставати «Дію» і показувати сертифікат. Що трапилось? Де...

Я тут в Києві не дуже бачив війну. Тільки чув. С 24-го по перші числа квітня щодня гуркотіло. Колись більше, колись менше. Перші тижні мене сильно тривожили звуки вибухів. Сидиш такий, ніби тишина, а потім "гуп, гуп, гуп". Страшно. Спати лягаєш в позі ембріона і молишся щоб до тебе нічого не прилетіло. Пощастило—всього два рази ракетні удари було достатньо близько щоб будинок похитався. Але від...

Міст проїхали без проблем. А от біля Дарницького вокзалу на зупинці побачили багато людей які ловили машину. Ми зупинилися, до нас підійшли дід з бабою. —"Вам куди?" —"На Позняки" —"Ок сідайте" Салон в нас був завантажений кормом та клітками, я швиденько перекинув то до багажника, старі сіли і ми поїхали. Звісно нам треба було в інший бік, але в ті дні взагалі не робив ніякий транспорт,...

В другий тиждень війни до мене мене звернувся один з дописувачів. Його мама виїхала з Києва на Тернопільщину і залишила у квартирі кота. Ключі звісно забрала з собою—сильно квапилась. Чоловік попросив мене визволити кота бо вже минуло 10 днів скоро в нього закінчилась би вода. Нажаль, закриті та покинуті тварини—це супер розповсюджена історія. Багато з них загинули не від снарядів а просто від того...

У мене в під'їзді по дві квартири на поверх. Більшість сусідів виїхала, але ті що зі мною на поверсі—залишилися. А вони якісь не дуже привітні, ми практично не розмовляли. Ну і от, в традиційні перші дні війни ми перетнулися і я питаю "шо ви там, не боїтеся, в бомбосховище не будете ховатися", а він такий "та ні, тут навколо нас високі будинки, боятися нічого". Хорохориться....

В дитинстві мене надзвичайно цікавила військова техніка. В бібліотеці була радянська «книга будущіх командіров» з картинками зброї та танків, сучасна енциклопедія «Аванта+» з цілими розділами присвяченими засобам знищення, на свої дрібні гроші ще малим купив «довідник літаків спеціального призначення» який годинами гортав, роздивляючись фото та схеми всіляких U-2. Чим далі в ліс, тим більше я втрачав інтерес до того всього. Вже в інституті повністю переключився на...

В перший тиждень війни ми допомагали врятувати алабаїв, яких кинули напризволяще десь на Нивках. Собак було двоє—самець та самка. Здоровенні як телята. Самець сторожив течну самку та не підпускав до себе нікого, тому приїхав спеціальний ловець який влучними пострілами поцілив у псів шприцами зі снодійним. Собаки заснули, але враховуючи їх вагу, в нас було менше години щоб доправити їх до людей, які погодилися забрати псів...

Пам'ятаєте, в перші дні була істерія щодо міток, ліхтариків на дахах, коригувальників авіації та ракет і тд? Не знаю, на скільки це правда, бо через місяць про то вже ніхто не згадував. Але два місяці поки орки стояли під Києвом то ми світломаскувалися. Після заходу сонця вимикали світло і сиділи з маленькими лампами. Блекаут-завіс на вікнах у мене немає, так само як і дверей. І от...

Ще того року у листопаді замовив двері. В мене в квартирі всього 7 дверних прорізів і лише у двох з них встановлено нові двері. Ще в одній кімнаті на саморізи прикручені старі двері, а у всіх інших нічого немає. Особливо незручно що немає їх у туалеті та ванній—ми там зробили завіси, але коли приходять гості то некомфортно. Проблема замовити була не в тому що не...

В перші дні війни формували тероборону та видавали автомати усім бажаючим. Цю новину миттєво рознесли по російським зливним бачкам пророкуючи нам мародерство, вбивства та грабунки від своїх же людей. В цей час ми дуже активно їздили містом і в мене жодного разу не виникло проблем з озброєними людьми на блокпостах. Показувати паспорт та пояснювати куди їдеш щодвадцять хвилин стало звичкою. Одного разу я був трохи сонний...

Коли читав 1984 ще років 10 тому, то ніколи б не подумав що це стане справжньою реальністю. Не війна, а "спєцопєрация", не вибух а "хлопок", не загоряння а "задимлєніє", не цензура а "фільтрация нєжелатєльной інформаціи", не падіння а "отріцатєльний рост", не громадяни України а "нацисти" і так далі. Залишилося дочекатися, поки це нагромадження шарів із брехні не розвалиться під своєю вагою. Бо всьому має бути межа....

На днях сварилися з сусідом з приводу того що ми у підвалі (сховищі) розмістили частину нашої гуманітарки. Сусід людина літня та поважна, спочатку наполегливо переконував нас що пара квадратних метрів які ми займаємо у сховищі це неприпустиме нехтування правилами безпеки, а потім перейшов на крик і почав звинувачувати нас у всіляких неподобствах та в тому що ми ведемо бізнес та знецінюємо його роботу. Конструктивного діалогу не...

В неділю влаштував собі маленький відпочинок і вперше від початку війни вийшов до міста. Блокпости та ретардери майже всі прибрали, про них нагадують тільки сліди на асфальті, поскладані на узбіччях бетонні блоки та окопи. Трафіку та громадян на вулицях стало значно більше. Парками шпацірують люди, зумери ганяють на електросамокатах, кабанчики з губастими фіфами вигулюють собак дрібних пород. Заклади відчиняються. Під «п'яною вишнею» та «хлібним» натовпи молодих...

Є в теорії управління виробництвом така штука як накопичення запасів на складі. Я забув точно, який для цього використовується термін, але суть така: у вас на складі не повинно зберігатися речей, які не потрібні для виробництва прямо зараз, або чогось очікують. Такий пассив коштує грошей тому що забирає місце, псується, потребує догляду. Тому у кваліфікованого менеджера на складі завжди є рівно те що потрібно, і ні...

Зайшов на днях у Сільпо. А там, у кондитерському відділі, замість розмаїття цукерок стоять рівненькі рядки "Rafaello". Замість тістечок—коробки з протеїновими батончиками. Замість тортів—однакові коробки печива. Я чомусь відразу яскраво пригадав магазини часів кінця радянської доби—початку незалежності. Тоді на довжелезних полицях могли стояти банки березового соку в один ряд. Магазин ніби великий—а одиниць товару десять штук. З Сільпо зараз не порівняти звичайно....

З перших днів війни стало зрозуміло що без власного авто буде важко. В умовах, коли не працює громадський транспорт, таксі не ходить, рейсові автобуси та поїзди переповнені, людині яка не може самотужки нікуди поїхати, доводиться дуже складно. В перші тижні дістатися з одного берега на інший було справжнім квестом. Ми завджи намагалися підвезти людей, але таких "волонтерів" на всіх не вистачить. Коли ми почали закуповувати на...