Ніякові погляди

Оце сидиш в опенспейсі ну і відповідно люди туди-сюди ходять. Перегородок на столах немає, все по канонам. Три "C": Connect Collaborate Cringe.

І от коли повз проходять люди, то миттєва реакція закладена в нашому рептилоїдному мозоку—подивитися що там відбувається. А може небезпека? Може балакливий QA йде до тебе «Володя, а шо там по тому багу який я три тижні тому заводив». Всім системам приготуватися! Мозочок дає команду на вприск кортизолу, адреналіну та іншої хімії. Організм мобілізується для боротьби з агресором.

Але 99% просто проходять повз. І ти такий дивишся на людину що йде а вона дивиться на тебе. І ви такі на мить обмінюєтеся поглядами. І воно якось крінжово.

Або сидиш ти і перед тобою людина піднімає очі від свого лептопу і ти теж піднімаєш і ви зустрічаєтеся поглядами. «Шо брат, читаєш твітер?» «Ще б пак! Писати код то для лохів».

Крінжовість подвоюється коли всі навколо тебе—незнайомці.

P.S.: Ще помітив що те ходіння досить сильно відволікає. В кабінеті коли сидиш на самоті як сич то воно не так відчувається, а тут на кожну людину хочеш не хочеш реагуєш.


Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred