Відсутність переконань

Друга чернетка. Рефлексія над подіями півторарічної давності.

Є в мене по деяким питанням чіткі переконання. Наприклад, що Rails—то найкращий веб-фреймворк, мікросервіси не потрібні, а сучасна інфраструктура—переускладнена і має бути простою. Або що речі, особливо техніку, треба намагатися купувати такі, що були у вжитку.

Ці переконання йдуть зсередини. Я знаю що так правильно, можу пояснити свою позицію будь-кому, я в цьому не сумніваюсь.

А є питання по яким в мене немає думки. Яким має бути ринок землі? Чи має бути в людей дозвіл на зброю? Чи потрібен лігалайз? По цим питанням я не дуже маю шо відповісти, бо я не аграрій, не любитель постріляти і не вживаю речовини. Тут маю спиратися на думку інших, людей, можливо знайомих, можливо якихось моральних компасів та авторитетів.

Але всі ці переконання, вони нав'язані ззовні, і в бесіді або інших ситуаціях я не можу відстоювати цю точку зору щиро, так, ніби це мої думки. Завжди всередині є хробачок сумніву, який точить і каже «а ти точно так вважаєш?».

Тому коли я починаю щось робити пов'язане з цим, то виходить погано і фальшиво.

Неодноразово потрапляв в чужий двіж, коли опинявся по якийсь бік без твердого переконання в тому що це правильний бік, і що ми робимо правильні речі. Завжди це закінчувалось не дуже, бо брехня та нещирість рано чи пізно вилазить.

Тому, перед тим як вписуватися кудись, добре думаю чи воно мені потрібно.


Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred