У великих корпораціях через низьку ефективність комунікації багато часу марнується. Якщо хтось розглядає це як привід, щоб знайти інше місце, то дехто — як можливість не надто перейматися роботою та отримувати непогані гроші.
Типова ситуація — вам потрібно бути присутнім на якійсь нараді, ви підключаєтесь, але поки до вас не має питань, то вимикаєте камеру й мікрофон та займаєтесь своїми справами. Якщо ви сумлінний працівник та маєте задачі — тихо робите тікети, якщо не дуже — читаєте інтернет або розважаєтеся іншим способом.
Чим більший проєкт, тим простіше приховати бездіяльність та лінь. Виходить що тисячі людей, від лінійних працівників до портфельних директорів, сидять, та імітують роботу, насправді не видаючи корисного результату.
Такий стан справ мене засмучує. Якось воно прикро коли люди марнують свій час, та не займаються тим що їх цікавить.
Маю думку що працювати на таких проєктах можна лише якщо є якась паралельна діяльність, яка буде страждати, якщо більше вкладатися в роботу. Це може бути як свій проєкт або волонтерство, може хобі, може народження дитини, може напівпрофесійна спортивна діяльність і так далі. І то, я б шукав можливості перейти на парт-тайм роботу.
Я не з тих людей які про «працювати у нашій компанії велика честь», але коли вже сучасний світ так влаштований що мусиш або ризикувати та крутитися, або продавати свій час, то краще вже продати його за щось цікавеньке, а не за імітацію діяльності.
Вже досить давно я працюю парт-тайм, в залежності від навантаження коли більше коли менше, але останнім часом це приблизно 22 години на тиждень, та завжди маю вихідний у п'ятницю. Дехто каже мені що міг при працювати такий самий обсяг роботи за фултаймовий прайс, але мені воно не пасує, а високий рейт дозволяє не дауншифтитися, не знижувати якість життя та не думати про гроші.
Історії з двома фул-таймами теж не резонують зі мною. Пару років тому я робив одночасно чотири проєкти, але це були чотири парт-тайм проєкти, і всі клієнти знали що я не працюю на них нон-стоп, все було чесно.
Врешті, когнітивне навантаження від необхідності недоговорювати правду або відверто брехати здається мені надто високою ціною.
Брати участь у щурячих перегонах наймитської роботи в мене немає ніякого бажання. Перед повномасштабним вторгненням були плани на проєкти які нарешті мали стати активами, але це довелось відкласти або повністю скасувати.
Впевнений що можна знайти роботу, де порожньої діяльності буде менше, та буде цікаво принаймні з технічної точки зору. Аби було бажання.
Ну а багатьом людям нормальним буде роками слухати одним вухом пусті балачки на дзвінках, а потім жалітися у чатах що „як же дістали ці дейліки“. Це мені не близько🤷♂️
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
