В лобі того ж БЦ до війни постійно сиділо один-двоє чоловіків характерної
зовнішності, з кіпами на голові. На столиках були розкладені ноутбуки, численні
папери. Бізнесмени жваво щось обговорювали один з одним або по телефону з
партнерами.
Ніхто не забороняє тобі просто так сидіти на дивані, але охоронець мав би
звернути увагу на те що одні й ті самі люди там крутяться з 10 ранку до 18...
Був якось дуже давно я на співбесіді в конторі 4shared. Щойно прочекав,
виявляється вони ще працюють. Якщо хочете пригадати вайби часів Windows Vista,
зайдіть на їх блог.
Я тоді подавався на джава програміста і проміж інших стандартних питань,
інтерв'юер вирішив трохи напрягти мене по сисадмінським справам і запитав "ось в
тебе задача з нуля сконфігурувати та підняти апач томкат на чистому сервері,
скільки...
В БЦ де знаходиться коворкінг, в якому я зараз працюю, є велике лобі. Там досить
багато диванів, столиків і всього такого.
В коворкінгу базується чи то рекрутингова аґенція, чи то аутсорс контора, і вони
регулярно проводять співбесіди.
Щоб провести людину до себе, треба зареєструватися на ресепшені БЦ, потім в апці
заапрувити запит на відвідування, після чого пані на ресепшені дає вам пропуск
за яким можна пройти...
Популярна тема—розважати дітей настільним тенісом, плейстейшеном, кікером.
Дорослі дітлахи з задоволенням стукають м'ячиком, мучають нещасний стіл,
вовтузяться у мортал комбат.
Всім весело.
А мені ці ігри чомусь ніколи не були цікавими. Навіть жодного разу в голову не
прийшла думка сісти грати в плейстейшен, вже не кажу про теніс.
Єдине що на одному з офісів де я працював той теніс досить заважав бо в...
Не так давно до мене дійшло що можна не відповідати людям якщо тобі то не треба.
Наприклад, не обов'язково [https://www.rozhkov.me/stop-answer-to-recruiters/]
писати рекруретам "дякую вакансія не цікава", не обов'язково відповідати якомусь
рандому на форумі, в твітері або у коментах.
Мені часто пишуть з приводу реклами або продажу каналів, якщо раніше я щось там
відповідав, то зараз або...
Ще з самого початку існування нашої пиріжок спільноти, мені було цікаво зробити
статистику повідомлень. Типу хто скільки за який період написав.
Функція не несе ніякого змісту, але ж цікаво дізнатися, хто найбільше зависає?
Коли робив бота для встановлення кастомних статусів, то вирішив заодно додати
туди простеньку статистику.
Після підключення у чат один з учасників поцікавився, з якого періоду вона
рахується? Чи можна отримати результати за весь...
Торік я помітив, що став надто багато часу проводити у нашому пиріжок чаті.
Постійне спілкування відбирало енергію, яку можна було б спрямувати на корисні
справи. Взагалі, чат де ти активно спілкуєшся це чорна діра, куди непомітно
витікає все мислепаливо.
Тому я чат передав довіреній особі, а сам з нього вийшов. Але мені хотілось
залишити можливість видаляти повідомлення та банити користувачів. Чат
прив'язаний до каналу...
Час від часу я пишу про асинхронну комунікацію та труднощі, з якими стикається
сучасна людина. Смартфони, нотифікації, постійна включенність в мережу та
несвідоме ставлення до споживання контенту різко скорочує проміжок часу, в який
людина може сфокусуватися.
Відповідно страждає вся комунікація. Дедалі менше людей спроможні до змістовного
формулювання думок більш ніж на одне речення.
Короткі повідомлення у чатах, малозмістовні коментарі до комітів, пусті
дескріпшени в мердж реквестах,...
Як тільки людям стає доступною система, через яку можна викачувати гроші, вони
неодмінно будуть намагатися скористатися цим з максимальною ефективністю.
Те, що задумувалося як більш-менш чесний маркетплейс, миттєво перетворюється на
тотально комерціалізований продукт, який підтримує якість на мінімальному рівні.
Коли я вперше скористався AirBnB щоб зняти хату в Одесі, то мене зустріла пані,
яка явно там не жила. Зараз більшість оголошень—не від звичайних людей, що...
Вітаю, друзі! Сподіваюсь ви всі живі-здорові та в безпеці. Сьогодні ділюсь з
вами десятком історій які трапились зі мною в перші місяці війни.
Если завтра война [https://www.rozhkov.me/daily/if-war-tomorrow/] — пост
написаний за три дні до війни. У вечір перед нападом ми з колегами мирно сиділи
в грузинському ресторані, їли та пили і обговорювали що «нє, ну на Київ точно не
підуть, в цьому...
З початком війни наш друг Жора залишився без роботи тому що будівництво об'єкту
де він працював зупинилося.
Минуло три місяці, у Києві потроху все почало відновлюватися, але конкретного
його будівництво досі стоїть. Роботи немає, хочеться їсти.
Жора лінивий і не захотів йти в Троєщинське ТРО до знайомого щоб принаймні мати
що поїсти, іншу будівельну бригаду шукати теж не хоче. Незважаючи на негативний
досвід з...
За вечерею Юра почав травити нам історії, одна цікавіша за іншу.
Коли ми закінчили зі смолл-толком про поточні події то він перейшов до
філософії, та почав у стислому вигляді переказувати "трансерфінг реальності",
типу треба уявляти що в тебе вже є гроші і рухати тазом і тоді вони в тебе
з'являться. А якщо ти не готовий до багатства то в тебе його і...
Якось в перші дні війни©™ пізно ввечері ми поверталися додому після поїздок за
кормами, та побачили що хтось є в нашому бомбосховищі.
Спустився—дивлюся, а там в одній із кімнат мужик лупає стіну, намагаючись її
розібрати. Зі стелі капає вода, на підлозі вже серйозні калюжі.
Знайомимось, виявляється що це сантехнік. У нас в будинку є хостел на першому
поверсі, його комендант викликала сантехніка бо в них...
В перші тижні війни©™ коли ми возили корм для тварин, то відвідали багато м'яко
кажучи небагатих сімей.
В Києві, як і по всій країні немає такої чіткої класової сегрегації як наприклад
в Штатах. У будинку в центрі поряд можуть жити і бандит, і алкаш, і стара бабця
і айтішник. Цей розподіл дещо погіршується на околицях, але і там є пристойні
під'їзди а...
Безперечно, найкраще що сталося від початку війни це раптово переможений
коронавірус.
Вже буквально в перший день всі моментально забили на маски та протиепідемічні
заходи. Через очевидні причини коронавірус зник з новин а віджети з графіками
захворіло/одужало замінили на віджети з втратами людей і техніки росіян.
Надзвичайно приємно ходити без маски. В магазині почуваю себе людиною. Не треба
діставати «Дію» і показувати сертифікат.
Що трапилось? Де...
Я тут в Києві не дуже бачив війну. Тільки чув. С 24-го по перші числа квітня
щодня гуркотіло. Колись більше, колись менше.
Перші тижні мене сильно тривожили звуки вибухів. Сидиш такий, ніби тишина, а
потім "гуп, гуп, гуп". Страшно. Спати лягаєш в позі ембріона і молишся щоб до
тебе нічого не прилетіло. Пощастило—всього два рази ракетні удари було достатньо
близько щоб будинок похитався....
