Озброєні люди

В перші дні війни формували тероборону та видавали автомати усім бажаючим. Цю новину миттєво рознесли по російським зливним бачкам пророкуючи нам мародерство, вбивства та грабунки від своїх же людей.

В цей час ми дуже активно їздили містом і в мене жодного разу не виникло проблем з озброєними людьми на блокпостах. Показувати паспорт та пояснювати куди їдеш щодвадцять хвилин стало звичкою.

Одного разу я був трохи сонний і поліцейський запідозрив що я наркоман—попросив вийти з машини та чи то до носа доторкнутися чи то щось таке зробити, а коли зрозумів що я в адекваті, то відразу відпустив.

Іншого разу після комендантської години їхали без перепустки і неправильно зрозуміли знаки які подавав військовий на блокпості—він показував "зупинись", а я думав "їдь до мене". Військовий дуже розсердився і пояснив що він уже був готовий стріляти і щоб ми так більше не робили. Потім звісно теж пропустив.

А так, на всіх блокпостах озброєні люди вели себе максимально коректно, навіть після комендантської години. Ми безліч разів пізно поверталися додому але жодного разу не виникало проблем. Ну, окрім випадку у Ірпіні, коли довелося просити поліцію вивести нас з міста, бо військові на блокпості нас завернули.

P.S.: у нас в чаті був чоловік який ще перед війною казав що боятися треба більше своїх співгромадян аніж росіян, маючи наувазі що як тільки маргінальний елемент отримає зброю, то відразу піде розкуркулювати своїх більш забезпечених сусідів. Добре що він виявився неправим.

P.P.S.: звичайно нещасні випадки та інциденти траплялися та будуть траплятися—френдлі фаєр, неадеквати, але це не є масовим.


Понравился материал? Подписывайся на мой телеграм канал: https://t.me/full_of_hatred