СБСник керує FP-2 із затишного офісу в Києві та вже налупив рухомого і нерухомого майна на наградняк. Мобілізований зесман вийшов з позицій в Куп'янську після двох місяців перекатів по підвалах залишивши там половину зубів та шукає де взяти грошей на імпланти.
Несправедливість? Несправедливість.
Об'єктивна оцінка неможлива, навіть єбалістика не дає картини внеску окремої людини, тому командиру дається квота і той вже на хлопський розум визначає достойних.
Для того щоб бути у верхньому квартилі (а то й перцентилі) потрібно вміти небагато — якщо ви можете записати серійники майна що їдуть на позицію, то ви вже геній по армійським стандартам.
Вважаю що треба запровадити окремі нагороди для піхотних посад — тому що зараз піхотний двіж незрівнянно складніший за все інше. Винайняти хороших дизайнерів, зробити якісні медалі, а не пластикову ветеранську фігню, яку ще треба надфілем обробляти від завусениць. Таку щоб не соромно було одягнути на парад через 40 років. Є час на всіляку фігню — має бути час і на вшанування воїнів.
Я спокійно ставлюсь до нагород бо знаю свої реальні досягнення, але є достатньо людей для яких то досить важливо. Така нематериальна мотивація нічого не варта — чому б не заохотити тих хто цього хоче?
Ну а поки шо збираю повного кавалера «Захисника України».
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred