Попаянний від багаторічного життя в келії ухилянт кричить «нас відправлять в піхоту!!!1» під невинним постом про набір цифрових офіцерів від міноборони. Інший пригадує масове переведення людей з повітряних сил та мобільних вогневих груп в штурмові полки. Третій просто в ступорі гойдається на кріслі та бачить перед очима рубіконівського йоблика дня.
За свою коротку кар'єру я бачив декілька випадків «переведення з бепелів у піхоту» — людина з самого початку хотіла в піхоту, її відбирали в безпілотний двіж, там вона якийсь час тусила, не показувала результатів і просилась на вихід. У всіх випадках це ініціювалось самими людьми.
Зовсім інший масштаб має зворотній навпрямок — переведення з піхоти в пілоти. Поранені, поплавлені та попаяні (а також сезичі) поповнюють ряди війська майбутнього.
На жаль, з особисто мого досвіду, це не завжди приносить користь. Через те, що з армії неможливо звільнити, то людей передають просто тому що більше їм ніде немає місця, а тут мали б приносити хоч якусь користь. Шкода, але з десятка екс-піхотинців показувати результат буде один-два. Чому так? ПТСР, поранення або травми (банально неможливість тягати навіть екофлов), загальна втома та демотивація. З іншого боку є ті хто не встиг попаятися або втратити віру в перемогу та працює за двох. Один мій екс-побратим піхотинець за відмову виконувати наказ був переведений до одного з штурмових полків де сів за волокно та став одним за найкращих пілотів.
Людину яка добре виконує свою роботу ніхто просто так нікуди не буде переводити. Звісно зараз ви мені навалите фейсбучного фольклору, але я ніколи не бачив коли нормального бійця би кудись відправили.
Тому не очкуйте. В штикову всі підемо після застосування ящірки, коли вже не буде на чому літати. Але то ще буде не скоро.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred