Один з методів мотивації людей, якому навчають майбутніх керівників це давати підлеглим відповідальність за рішення щодо виконання задачі.
Одразу наведу приклад.
Ситуація 1: приходить техлід каже — «зроби контролер SessionsController з трьома методами: GET /login, POST /login, DELETE /signout».
Ситуація 2: техлід каже — «нам треба, щоб користувачі мали персоналізовані сторінки на сайті, гадаю що треба робити авторизацію, що скажеш?».
У першому випадку у вас не так багато свободи в рішеннях, вам вже фактично його дали, залишилося тільки передати то в чатгпт та скопіпастити результат закодити. Простору для обговорення дуже мало — ось вам і ендпоїнти, ось вам і контролер. Неясно чи воно взагалі потрібне.
В другому випадку ви йдете до чатгпт та просите, щоб той зробив авторизацію самі думаєте що там мають бути за контролери, чи мають вони бути взагалі, як його правильно спроєктувати. Ви маєте трішки бізнес контексту зверху, так, користувачі, сторінки, акаунти, а це точно потрібно? Може відразу OAuth2? А може якось без логіну можна обійтися🤔
В першому випадку ви просто сліпий виконавець який робить що сказали.
В другому ви вже дотичні до відповідальності за рішення та можете думати наперед про наслідки, які воно матиме в майбутньому. Навіть якщо варіантів зробити що просять небагато, або взагалі один, все одно підтримується ілюзія ніби ви щось вирішуєте. Це дозволяє не втрачати мотивацію від фактично усвідомлення свого рабського існування та виторгувати принаймні трішки уявної свободи.
Розумний керівник буде користуватися цією маніпуляцією та застосовувати її навіть там де вибору немає, а шлях очевидний.
Нерозумний керівник буде займатися мікроменеджментом, давати рішення, а не задачі, та не пояснювати логіки того що відбувається.
Прямі вказівки на рішення мене люто тригерять, бо обмежують свободу та розбивають ілюзію незалежного прийняття рішень. Я розумію чому так може відбуватися, але то не допомагає від підгоряння. Я розумний та відповідальний, дайте мені задачу і я її зроблю, а ще краще і задач не давайте, а дайте зону відповідальності, а я собі сам придумаю які задачі потрібно зробити, щоб все було як має бути. Дайте мені овнершип!
«Ріжок, ти йобу дав», скажете ви, «які ілюзії, який овнершип, копай що сказали, бери менше відповідальності за більше грошей, працюй на двох роботах на мінімумі продуктивності, щоб не вигнали, та живи жеття у вільний час!»
І будете по-своєму праві. Хтось так може жити, але не я. Мені треба знаходити сенс в діяльності на яку витрачаю третину життя, інакше здурію. Якщо я не спромігся зробити свій двіж та стати сам собі босом то треба хоч якось пояснювати собі чому працюю на когось.
☝️Практична порада
👉Якщо ви бос — зверніть увагу як роздаєте задачі підлеглим. Чи даєте їм достатньо відповідальності? Ясно що не всі до цього готові, наприклад джунам треба давати готові рішення, але можна спостерігати за прогресом.
👉Якщо ви підлеглий — поміркуйте над задачами які вам дають. Якщо це готові рішення — можливо вам вже варто піднятися на новий щабель та взяти відповідальність? Поставте це питання на наступному 1:1 зі своїм менеджером.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
