Прочитав «Убік»/«Ubik» та «Чи мріють андроїди про електричних овець?»/«Do Androids Dream of Electric Sheep?»

Втомився від селф-хелпу та бізнес літератури, та вирішив надолужати лауреатів премій хуго, неб'юла.

«Убік»

Дуже дивно читати книги, ідеї з яких ти вже бачив у багатьох фільмах. Виявляється що матрицю та inception придумали ще у 60-і роки, а ми, замість першоджерела, дізнаємося це з химерних та блідих адаптацій.

Книжка починається як бадьорий кіберпанк, але досить швидко трансформується в абсолютно психоделічне оповідання з примарною межею між реальністю та галюцинаціями. Спойлерити не буду, якщо вам сподобався Inception, то прочитайте й це, тим більше що вона досить коротка.

«Чи мріють андроїди про електричних овець?»

Як поцінювач кіберпанку та блейд ранерів маю з соромом зізнатися що до книги добрався тільки зараз. Традиційно, фільми мають лише поверхневий стосунок до книг.

Надзвичайно депресивне оповідання, після якого хочеться кинути петлю на шию лежати й нічого не робити як райан гослінг в кінці другого фільму. Маю чутливість до смертей тварин, а тут їх достатньо щоб зіпсути настрій на цілий день.

У фільмах абсолютно не згадується релігійний аспект та програмування емоцій, яким тут надано багато значення. Я тему не викупив. У мене взагалі трохи туго з розумінням глибинних сенсів, тому порожня пригодницька бойова фантастика мені заходить добре, а складні психологічні трилери та драми у фантастичних сетінгах — недуже.

Втім, до прочитання рекомендовано.


Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred