Я завжди вмикаю відео на нарадах. В мене немає проблем з тим що переживаю за власний вигляд, або за вигляд кімнати, або ще щось. Тому за замовчуванням вмикаю камеру, а прохання рекрутерів провести саме відеодзвінок (очевидно щоб застосувати прийоми фізіогноміки та прочитати мої емоції) мене не турбує абсолютно.
Бачити людину на тому боці мені теж більше подобається аніж дивитися аватарку або ім'я. Так, це сурогат спілкування наживо, але краще хай буде хоч так.
В компанії, де я зараз працюю, теж мітинги з відео це стандартна тема, всі вмикають камери і ніхто не париться.
Але останнім часом я дедалі більше попадаю на дзвінки з американськими колегами, і помітив що вони майже ніколи не вмикають камери. Не знаю чи це культурна особливість конкретної компанії, чи взагалі, але то мене трохи здивувало. Заходиш такий на вебекс, вмикаєш камеру, бачиш що ніхто крім тебе не увімкнув, ну ок, вимикаєш.
Хтось може сказати „я камеру не вмикаю бо можу займатися своїми справами або дивитися у телефон і люди цього не бачитимуть”, але тоді постає питання—“навіщо тоді приходити на нараду якщо від тебе там нічого не треба?”
В мене є підозра що no-cam культура якраз більше розповсюджена у великих компаніях бо там більше булщиту та busywork. В маленькій компанії цього менше, тому там немає потреби бути формально присутнім на дзвінках.
З камерами та відео маю тільки одну проблему—вони низької якості. Тому час від часу думаю про покупку бездзеркалки, лайтбоксів та хромакею. Але наразі то не на часі.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
