Одна з серйозних помилок що я зробив при виборі треку військової кар'єри це піти в теплий ламповий новосформований невеликий підрозділ.
По старій стартапній пам'яті здавалося що в невеликому підрозділі ти ближчий до керівництва, зможеш впливати на процеси, матимеш менше бюрократії та все інше що може спасти вам на думку при слові «стартап».
Загалом воно все так і є. Але з нюансом. А нюанс полягає в тому, що військові спроможності невеликого підрозділу сильно обмежені через, власне, малий розмір. Через ту ж причину обмежене і зростання.
Я добре пам'ятаю розмову з моїм першим справжнім менеджером, коли той сказав щось на кшталт „«сила» керівника оцінюється за кількістю та якістю його підлеглих. Тому потрібно дбати про найм собі у відділ та зростання тих хто вже у тебе. Керівник росте на плечах своїх людей“.
Якщо на цивільній роботі ти можеш зростати, а коли вперся у можливості компанії то знайти нову, то в армії таких варіантів немає. Зріст відбувається лише зі зростанням підрозділу. Зростання IC практично неможливе — тому що немає списку щаблів типу L1-L7, де L1 міняє батки на мавіку, а L7 сідає за FP-2. Все на що ви можете розраховувати (якщо казати про пілотів) — це пересісти з позиції біля ЛБЗ на підвал у найближчому умовно безпечному селі. Так, комусь кар'єра мавік→фпв→бомбер→крило→мідстрайк→дипстрайк може здатися тим самим зростанням, але це не так.
Основна проблема — нестача людей. На відміну від софтваре інжинірингу де можна зібрати педалити команду з сеньйорів (а зараз і взагалі з агентів), на війні умовно проста мавікерська робота нікуди не зникає. Людей з мавіків можна «підвищити» лише якщо знайти їм заміну, а це дуже складно.
Інша проблема — цікавіші засоби — розвідкрила, мідстрайки та дипстрайки є обмежені в кількості і такі опції для більшості закриті.
Обидві ці проблеми є всюди, але найяскравіше проявляються саме у малих підрозділах — де не вистачає людей, щоб закрити штатну потребу, а через це неможливо отримати довші засоби — бо цим просто нікому буде займатися.
Тому правильним рішенням амбітного військового кар'єриста який хоче вкладатися в результат та максимально використовувати свої здібності буде вибір великого корпусу або бригади, які змогли масштабуватися з взводів-рот-батальйонів та показують результат.
Так, там ви станете маленьким гвинтиком у великій системі, більш формальній, зате, якщо не будете тупити, то зможете прокачатися трохи далі ніж пілот крила, отримаєте потужні засоби та влаштуєте бавовну.
Прямо зараз я працюю на штабі, але не можу на повну реалізувати навіть свої скромні інтелектуальні спроможності через відсутність засобів та людей. Я б легко тягнув в 2-3-4 рази більше навантаження, але його просто нізвідки взяти. На жаль, ця робота не квантується так щоб я мав більше часу, це як шестикіловатний інверторний генератор на який ви повісили лампочку, холодильник та мікрохвильовку — незалежно від потужності що споживається, він має торохтіти постійно, хоч і в холосту.
Звичайно, читач воювати нікуди не піде, тому цю ретроспективу можна хіба що згорнути в трубочку та запхати в сраку темпоральну петлю й відправити ріжку-2023, щоб той в альтернативній реальності поїхав на атек і за три роки став якимось заступником командира ОП БПС «Шалений Кнур¼⁸⁸»
P.S.: про EM track буде далі.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred