Я перестав активно грати в нові ігри десь після вступу до університету в 2004. Весь мій ігровий досвід був заморожений навіть раніше, а в ігри граю зазвичай з затримкою мінімум в 10 років (з деякими виключеннями).
Тому для аудиторії це все звичайно old news, кому цікава гра шестирічної давності? Мені цікава, ось! Велика затримка від релізу дала можливість отримати bug-free experience, на відміну від тих хто увірвався раніше.
upd: поки писалася стаття то зарелізили аніме Edgerunners 2 та випустили патч 2.5!
Гра мені дуже сподобалась, настільки, що я пройшов усі кінцівки крім секретної, а згодом почав проходження заново за інший білд.
На початку складно — на тебе вивалють купу лору, персонажів, подій, незрозумілого сленгу. Після 40 годин я вже почав потроху освоюватися, поринув у вивчення фандому, а за під завершення вже добре розібрався що до чого.
Комп'ютерна гра базується на однойменній настільній що бере початок ще у 80-х, в консультанти взяли автора тієї гри й весь сюжет є канонічним у всесвіті кіберпанку.
Гра відчувається дуже пропрацьованою — всі квести мають декілька варіантів розв'язання, місто різноманітне та живе, куди не піди — усюди якийсь двіж. Звісно, з прогресом по сюжету та боковим квестам все стає порожнішим, але поки досягнеш того рівня то мине чимало часу.
Пропонується багато досить відмінних механік — три види основних імплантів, три різновиди стрілецької зброї, три різновиди зброї ближнього бою та один різновид безконтактного бою через «хак» систем противника. Гра заохочує стелс-проходження з мінімальною кількістю жертв — це винагороджується додатково матеріально та відкриває адекватніші розв'язки квестів. Можна пройти гру без жодного вбивства, але то треба задротити, я після проходження обох Dishonored на ачівку „Clean Hands“ не готовий на таке.
Значна особливість кіберпанку — відсутність хороших рішень. Щоб ви не робили — все буде погано, як два стільці де на одному катани точені, а на іншому імпланти прострочені. Немає хороших кінцівок — всі погані і все що ви можете — мінімізувати смерті друзів. Всі розв'язки доповнення теж погані. Все погано, все хтонь, всі гинуть.
Гра досить проста. Навіть на високому рівні складності ви кріпитесь лише перший «акт», після чого отримуєте доступ до потужних імплантів та скілів і вороги розлітаються як кеглі від точного влучання кулі.
Велика варіативність механік надає широкі можливості для перепроходження. Перший раз я грав за стелс-нетранера що палить мозок противникам, другий — за берсерка з посиленими руками який пре напролом, третій планую за сандевістан-ниндзю.
Графоній чудовий, музика — неймовірна (окремо скачав саундтреки), місто — топ, квести — супер, лор — дуже цікавий, 12 з 10 просто.
Десь під кінець проходження я також подивися аніме — воно дуже атмосферне та на 100% передає дух гри. Там локації з гри, зброя та звуки. Максимальний фан-сервіс. Аніме розповідає про звичайного японського школяра™ що отримує доступ до потужного імпланту та намагається досягти успіху. Як і гра, закінчується все сумно. Чекаю другу частину.
Я награв 230 годин (перше проходження зайняло десь 200 годин) і буду грати ще — гра затягує і дуже цікава. А з другим проходженням відкривається більше сенсів та розуміння сюжету. Тому як ви пропустили цей хіт — раджу надолужати. Або якщо ви проходили гру на релізі — теж варто спробувати заново, бо в патчах та DLC все пофіксили та додали багато контенту і механік.
Wake the fuck up, Samurai! We have a city to burn!
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
