Однією з найбільших перемог рф на інформаційному фронті є глорифікація ухилянтів. Як тільки минули перші кілька місяців війни й потоку добровольців перестало вистачати для поповнення війська, то «котики ЗСУ» перетворилися на жахливих людоловів у балаклавах, а «бойові командири з досвідом АТО що цінують особовий склад» — на м'ясників що кладуть людей в безглуздих штурмах.
Герой сьогодення вже давно не військовий що ціною власного здоров'я та життя стримує навалу орди, герой сьогодення — ухилянт який чинить збройний опір військовим з центрів комплектування, ухилянт який здійснює складний багатоденний піший перехід через гори та річки, та різного штибу інший ухилянт що химерними способами уникає мобілізації.
Ще трохи й громади будуть голосувати за назви вулиць «Героїв спротиву ТЦК» та «Ухилянтської Повстанської Армії». Як так сталось? Комбінація небажання політичного керівництва брати відповідальність за непопулярні рішення, а військового — рішуче вимагати покращення кількісно-якісних показників.
Вважаю що злочини та корупція ТЦК, а також використання владою мобілізації як репресивного інструменту мають другорядне значення в цьому питанні, хоча кожен такий ганебний випадок додає краплину в чашу ненависті народу. Чому? Бо ТЦК залучені хоч і на дуже важливому, але надзвичайно короткому початковому етапі проходження служби. У найшвидшому випадку ви будете мати з ними справу менше ніж добу — прийняли, поставили придатність — відправили в НЦ.
Поза тим, риторика противників мобілізації однакова та не змінюється вже багато років — «я людина в статусі людина», «нє імєєтє права», «хай воюють депутати», «я нічого цій державі не винен», «випустіть за кордон» і так далі й так далі.
Така ж одноманітна й риторика противників контрактів на умовно висококваліфіковані посади — програмістів, операторів дронів, аналітиків — «мене відправлять у піхоту», «де гарантії?», «мало грошей», можете самостійно навести ще десяток причин.
Звичайно, ж, проблема мобілізації зовсім не в силових методах. Якщо завтра міністр перейменує ТЦК в «Офіс комплектування» та оголосить що тепер замість поліції та ветеранів в групах оповіщення будуть працювати неко-фембої на патівенах, законодавство узгодять з реаліями, а ГЗ підвищать в 10 разів, то зміняться лише дійові особи в тік-ток роликах.
Єдина проблема мобілізації це те що ніхто не хоче помирати. І цю проблему неможливо вирішити ні грошима, ні неко-фембоями, ні термінами служби, ні депутатами та дітьми депутатів, ані посадками корумпованих військовослужбовців, ані «справедливим» ВЛК, ані тиловими посадами, взагалі нічим.
Можна провести комплекс заходів щодо покращення умов служби — якісніше БЗВП, достойне грошове забезпечення, коротші терміни перебування на ЛБЗ, більше пільг і так далі. Це законтрить деякі ухилянтські аргументи, можливо навіть їх більшість, але жодним чином не розв'язує фундаментальну проблему — страх смерті.
В короткій перспективі відсутні не-силові способи мобілізовувати велику кількість людей, і ви, мої читачі, це чудово розумієте. Вас нічого не переконало раніше, вас нічого не переконує зараз, вас нічого не переконає у майбутньому.
Якщо ви не патріот/дурень/авантюрист, у вас 0 причин піддавати своє життя ризику, тому чесним буде сказати — «я боюсь загинути й тому не збираюсь йти на війну», не вдаючись до циркових номерів з ментальної еквілібристики про дітей депутатів.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred