— пишу я колезі у слак.
— „Можеш дати контекст?“, — відповідає той.
Я зазвичай прискіпливо ставлюся до коміт меседжів та всього де є букви й намагаюсь спростити рев'юеру роботу, тому мій MR вже містить всі необхідні пояснення. Подумки зітхаю, копіюю текст звідти у слак.
Через годинку приходить на пошту нотифікація — рев'юер написав що можна додати перевірку на null. Перевірки там не треба, бо метод приватний та викликається лише з місця де йому передаються ключі хешмапи, які не можуть бути null. Пишу це у коменті до коменту.
Проходить кілька днів, MR стоїть, відповіді немає. Треба знову пінгувати людину в слак.
Задумався про це. Як могло б бути краще? Я вже давно не рев'юив ніяких мердж реквестів, тому не пам'ятаю чи поводив би я себе так само. Але зазвичай раз на годину я дивлюся в пошту та опрацьовую вхідні, тому задача типу такої в мене б довго не протрималась.
Проте це я, і вимагати від інших такої ж відповідальності, якщо це не зафіксовано у корпоративних політиках («SLA на рев'ю мердж реквеста має складати 1 день»), нерозумно.
Можна подумати, що слак все псує. Бо частина комунікації йде туди, частина в пошту, частина в гітлаб. Давайте заберемо слак і все буде добре! Можливо стало б краще, але гадаю що люди б просто знайшли інші канали комунікації. На моїй першій роботі з керівництво не запровадило корпоративний месенджер. Тоді ще не було слаків та діскордів, у світі панував IRC, але в нас не було нічого, тому працівники просто спілкувалися спочатку в ICQ, а потім в Skype. СекОпси прийшли б в жах!
Якщо ж встановити SLA, зобов'язати людей перевіряти MR швидше, то вони швидко почнуть LGTMити на все підряд.
Не знаю як правильно. Якби я був головним, то я б не брав людей, котрі не підходять мені культурно, намагався б якось визначити на співбесіді, кандидат надає перевагу синхронній комунікації чи асинхронній.
А тих, хто два дні поспіль не відповідає на комент, просто звільняв. Does not meet expectations.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
