Парадокси військової комунікації

Не вперше спостерігаю ситуацію. Бійцям передають якусь штуку, хай це буде умовний дрон. Він схожий на те що вже є у підрозділі, але має нюанси, без знання яких не буде працювати, або, йому бракує додаткового обладнання для ефективної роботи, наприклад, потужніших антен на передавач.

Бійці не можуть самотужки розібратися з цим, але замість того, щоб питати про нюанси у людини яка передала їм обладнання, і, по ідеї має знати що до чого, пишуть абикому знайомому хто теоретично міг би допомогти.

На перше запитання, «чому ви не звернетеся до виробника/продавця?», відповідь — «не можемо/не хочемо, давай ти подивишся».

Це надзвичайно неефективно та надзвичайно дратує, бо рішення знаходиться на відстані одного дзвінка, натомість ми всі маємо витрачати час, щоб або розв'язати проблему, або довести що це неможливо зробити за прийнятні терміни. В результаті — або йдемо на контакт з тими хто точно знає що робити, або девайс відкладається в бік і просто марнується.

Чому так трапляється пропоную обговорити читачу в коментарях, в мене пояснень таким ситуаціям немає.


Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred