Найцікавіше в нашій розповіді — власне їзда.
Питання «механіка vs автомат». Не бачу жодних причин не опанувати механіку. В наші буремні часи це може бути життєво важливим. Поза тим, ви просто будете мати ширший вибір транспорту.
Щодо «скіл механіки втратиться після їзди на автоматі». Нічого не втрачається. Моя дружина вчилась на механіці, отримала посвідчення у 2018 році, і до 2023 каталась на автоматі. Коли в нас з'явився бус, то я буквально за пів дня допоміг їй згадати всі нюанси, і вже за тиждень вона сама їхала з Києва до Краматорська без жодних проблем.
Головна проблема яка була у мене — це заглухання двигуна. Відбувається це від того що педалі досить чутливі та поки не напрацювалась звичка, то незрозуміло наскільки сильно треба тиснути, як швидко відпускати, та як поводитися при зниженні швидкості.
Для того, щоб цьому навчитися потрібен просто накат. Але крім цього є ще декілька моментів. Маю для вас поради, які б я хотів дати собі перед навчанням
Вибір навчального авто
Я вчився на бензиновому ZAZ Vida. Це авто, на мій дотик, супер чутливе, і тому мені було дуже складно правильно ловити та тримати точку зчеплення. Відповідно я постійно глух, в мене постійно горіла срака, а в машини зчепа.
Коли я вирішив трохи підтягнути скіл та піти у Чайку, де сів за вбиту BMW, то я був надзвичайно здивований тим, як вона прощає помилки. Недодав газу, кинув зчепу — все ок, машина витягує. Заз би заглух. На чайці я відчув що таке отримувати задоволення від поїздки, а не просто виживати.
Дизельні автомобілі ще більше прощають помилки, бо мають більший крутний момент і витягують вас навіть якщо ви працюєте грубо.
З цього маю два висновки.
З одного боку, вчитися на вітчизняному автопромі це хардкор після якого ви зможете їздити на чому завгодно.
З іншого, фрустрація від відсутності прогресу та того що не виходить дуже сильно злить і демотивує.
Але після поїздок на іномарках я став краще відчувати того Заза, і став на ньому нормально їздити.
Зараз більше схиляюсь все-таки до того, щоб вчитися на хорошій іномарці.
Вибір навчальних маршрутів
Це важливіше ніж авто. Я вчився на Соломі, де складний рельєф та постійні затори. Складний рельєф — не можеш відпрацювати зчепу. Постійні затори — не маєш часу на помилки. Забув понизити передачу на повороті + невеликий підйом + ззаду починають сигналити = стрес який заважає комфортному навчанню.
Тут я зіткнувся зі складністю старту під гірку. Інструктор не дав можливості потренувати його окремо, тому кожного разу я страждав, а коли ми повзли догори у заторі по Повітрофлотському то я просто панікував та змушений був покладатися на допомогу інструктора.
Згодом інструктор запропонував покататися на лівому березі по рівному та з низьким трафіком, і що б ви подумали? Я жодного разу не заглух і нарешті мав можливість зосередитися на дорожній обстановці та маневрах, а не на зчепі.
Моя рекомендація тут — однозначно вибирайте місце де немає перепадів висот та складного рельєфу, це зекономить вам купу нервів. Підвищуйте складність поступово.
Реально, перші 10 занять я просто змарнував.
Додаток: Дракончик
Я також окремо вчився на кат С, вантажівки без причепів. Вчився я вже з іншим інструктором на ГАЗ-3309, «Дракончик». Це 7-тонна вантажівка взагалі без електроніки. Сира енергія чотирилітрового дизельного двигуна прямо під вами! Надзвичайно чутливі педалі, пневматичні гальма, величезний габарит та серйозна небезпека для оточення.
Однозначно можу сказати що практика на цьому авто зробила мене кращим водієм як з точки зору чистих навичок, так і з розуміння як працюють автомобілі загалом.
В мене є свої мотиви отримати цю категорію, тому я не буду рекомендувати це вам, але це теж дуже класний і корисний досвід.
Завтра говоримо про інструкторів!
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
