Сучасна цивілізація намагається все зробити максимально ефективним. Будь-яку діяльність ми рафінуємо.
Замість прогулянок та фізичної праці, яка була притаманна людям доіндустріальної епохи, в нас тепер бігові доріжки та фітнес.
Замість полювання, вирощування, покупки та приготування їжі у нас тепер доставки та фастфуд.
Замість спілкування з сусідами та містянами у нас тепер алгоритмічні соціальні мережі.
Замість роботи в колективі у нас тепер фулл ремоут та безтілесні і безособні таски в трекері.
Я якось дізнався що є професія dog walker: це спеціальна людина яка вигулює собак за гроші. Ну типу коли в хазяїв немає часу. Я так розумію, дуже популярна тема на заході. Але мені в голову ніяк не може прийти, як так людина бере собаку, а потім "аутсорсить" одну з основних активностей комусь іншому? Абсурд. Прогулянка з собакою це невід'ємна частина взаємодії з нею.
У мене є собака, я йду з нею на двір кожного ранку та кожного вечора, незважаючи на погоду, власний настрій чи наявність часу. Деколи я граю з нею, деколи ні, деколи розмовляю з власниками інших собак. Прогулянка з собакою це комплексний процес, і підвищуючи його ефективність, тобто передаючи собаку комусь іншому, ми втрачаємо цілісність.
Коли я писав про коворкінг та офіс, то багато людей мене запитувало: “навіщо ти ходиш в офіс?”. Дійсно, якщо мислити категоріями ефективного та раціонального агента, в офісі немає ніякого сенсу. Я витрачаю час на дорогу, на оренду приміщення, сиджу в незручних умовах, мені заважає музика та балачки сусідів. В цілому я працюю не надто ефективніше.
Тоді навіщо ж ходити туди?
Я йду заради того щоб якось нормально пожити. Вийти на двір, побачити місто, побачити природу, побачити інших людей, поспілкуватися з ними, хай навіть то буде small-talk. Поїсти різної їжі, відчути дискомфорт у громадському транспорті через тисняву, чи на вулиці через погану погоду. Я йду щоб трохи звільнити себе від інформаційного перенавантаження.
Звісно, я залежний від смартфону, але на прогулянках та у дорозі ніколи його не дістаю. Вуха я теж не затикаю. Дорога та прогулянки—це час для рефлексії та роздумів. Просто так сісти і нічого не робити вдома досить складно—занадто багато спокуси взяти до рук телефона та почати щось читати.
Так, ми робимо наше життя ефективнішим, але мені здається що в гонитві за нею ми втрачаємо набагто більше, аніж отримуємо.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
