З 2016 року й до того як піти на війну я майже постійно працював одночасно на декількох замовників:
- розробка продуктів для маркетингової агенції — повний цикл, відповідав за все — платили за задачі як домовлюсь, в середньому домовлявся добре. Дуже перспективна співпраця, що завершилась 24 лютого
- розробка скраперу для перспективного HR-tech стартапу в складі команди з таких самих «консультантів» як я — платили за години, на жаль домовився задешево
- девопсяча та java робота в data observability стартапі у складі відносно великої команди. Робив маленькі шматочки. Потім це трансформувалось в короткий період в IBM поки тих хто знаходився в Україні, не звільнили — платили за години, дуже добре
- rails робота в маленькому, але потужному та прибутковому продукті у складі крихітної команди — платили за години, дуже добре
- нечасті консультації по архітектурі/інфраструктурі для знайомих — платили добре
- паралельно зробив https://donate1024.org та adopt.ua
Звісно це не були 4 паралельні роботи, максимум 2, а в останні місяці взагалі 1.
Гадаю, що зрозуміло, котра з робіт мені була найбільше до душі.
Звичайно та, де я мав повну відповідальність та владу за технічні рішення.
Я працював напряму з власником цієї агенції, та розробляв продукти під ідеї які він генерував. Найприбутковішою була платформа яка давала бекенд+вайтлейбл віджети для партнерських маркетингових кампанії, потім був конструктор чатботів під всі платформи, потім аналітика цін в інтернет-магазинах, потім сервіс для зберігання клієнтських даних, також one-off сайти та демки під різні ідеї, які не полетіли або чекали свого часу.
Спочатку я мав невелику команду, але з рештою люди виросли та пішли, я теж виріс, і залишився на самоті.
Чому ж це була найкраща робота?
- абсолютна свобода в архітектурних рішеннях. З кожним новим проєктом я щось покращував, легасі підтягував під вимоги що зростали, пробував нові підходи, експериментував з технологіями
- робота напряму на бізнес. Ніяких прошарків у вигляді прожектів, продактів, менеджерів і так далі. Код конвертуєтся в гроші. Нічого зайвого, тільки те що заробляє. З сучасними трендами profit-first знову набуває сенсу, але тоді, в інших проєктах, я робив роботу заради роботи, яка нікому не була потрібною
- я повністю знаходився в контексті усіх проєктів та був дуже продуктивним. Зараз вам допоможе АІ, але тоді будь-яка вимога миттєво формувалась у мене в голові та швидко трансформувалась в код. На крайній роботі, де я вже був просто виконавцем, СТО був якраз в такій ролі. Він знав про свій проєкт все, тому що зробив його з нуля і теж був надзвичайно продуктивним, а от мені було складно
Таку позицію на ринку просто так знайдеш, тому що для того, щоб мати свободу, потрібно довго працювати для отримання достатнього кредиту довіри. Хіба приєднуватися першим-другим інженером в стартап і сподіватися що він якомога швидше вийде на хоч якийсь прибуток, а не просто буде палити інвестиції.
Кожному — свій тип роботи. Багатьом немає ніякого діла до бізнесу та інженерної творчості, аби гроші платили. Не засуджую. Багатьом достатньо просто закривати тікети та залишатися на нижньому щаблі харчового ланцюжка. Багатьом байдуже на результат роботи й вони й раді сидіти на мітингах та видавати 0 результату, зате на двох роботах.
Якщо ж вас трішки зачепив цей текст, то в мене є пропозиція: Макс Іщенко шукає якраз таку людину собі в Djinni. Так, це вже дорослий продукт, тому не все буде так просто, але переваги прямої роботи з прибутковим(!) бізнесом та перспективи розвитку того варті. Я б спробував.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred