Третій год в армії як не можу зрозуміти концепцію звання.
Ну тобто я можу зрозуміти мету — щоб бути керованою, армія потребує чіткої ієрархії, і один з методів визначити в кого товстіший — це звання.
Але в нашій війні я не розумію, навіщо вони потрібні. У мене немає офіцерського звання, але я обіймаю офіцерську посаду. Мадяр (ха-ха, порівняв) має посаду командувача роду військ у званні майора.
І навпаки — вище сидять всілякі полковники та лейтенанти, які, очевидно, є абсолютно непридатними для своєї роботи, ба більше, навіть шкідливими.
Немає безпомічнішого та жалюгіднішого створіння ніж штабний піджак що жодного дня не був на війні. Всяка шляпа що за дурнуватою примхою долі та непорозумінням отримала абсолютно нерелевантну «освіту» на кафедрах та в академіях, а тепер засипає «підлеглих» необхідністю подавати щоденні звіти на 09 00, 12 00, 18 00 та 22 00 та не хоче і не може розбиратися у своїй роботі й опановувати сучасні електронні системи.
Очевидно, система військових звань себе абсолютно дискредитувала. Чому за неї досі тримаються? Ну, питання риторичне.
Можу лише радіти спостерігаючи за досвідом 3 АК, які влаштували всьому цьому кодлу офіцерський вихід. Сподіваюсь, що ці практики будуть впроваджуватися й надалі.
P.S.: Як виявилося, знайомий з новим ГК через одне рукопотискання, згідно з відгуками маю обережний оптимізм щодо призначення.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
