Популярна тема—розважати дітей настільним тенісом, плейстейшеном, кікером.
Дорослі дітлахи з задоволенням стукають м'ячиком, мучають нещасний стіл, вовтузяться у мортал комбат.
Всім весело.
А мені ці ігри чомусь ніколи не були цікавими. Навіть жодного разу в голову не прийшла думка сісти грати в плейстейшен, вже не кажу про теніс.
Єдине що на одному з офісів де я працював той теніс досить заважав бо в мене був кабінет якраз навпроти нього, а в теніс колеги грати дуже любили.
Дійшло до того що керівництво щось написало з приводу того що люди забагато грають. Але нащо тоді було ставити стіл? Щоб потім влаштовувати репресії? Незрозуміло.
Кікер взагалі супер гучний. Добре, що в коворкінгу де я зараз знаходжусь, хороші двері які не пропускають звуків з коридору.
Нещодавно один із співрозмовників у культурній бесіді висловив думку що в ігри грають лоу-перформери і можна таких спокійно звільняти.
Непогана ідея—влаштовувати щомісяця чемпіонат з тенісу, де за перше місце нагородою буде severance package з пари нових ракеток та допомога з пошуком нової роботи.
Втім, у мене в старому колективі грали як потужні хлопці так і не дуже. Але деяка кореляція здається все-таки була 🤔
Впізнали себе? Погоджуєтеся?
P.S.: зараз звичайно ніхто в офіси не ходить і в теніс більше не грає🥲
P.P.S.: ще один хороший маркер для лоу-перформерів—це кількість коментів на ДОУ😏
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
