Одним з важливих мотиваторів піти у військо для мене була можливість отримати цікавий досвід, щоб потім з того зробити хороший контент.
Є досить багато відео як і професійно відзнятих, від 3-ої ОШБр, так і «любительських» тіктоків військових, статті на ДОУ від айтівців.
Але я все одно бачив прогалину у своїй ніші та мав за мету її заповнити, в тому числі щоб показати людям що може їх очікувати й заохотити їх приєднуватися до мене.
Але з перших днів реальність розійшлась з очікуваннями.
Я знав що багато про що не можна буде писати та був готовий до цього. Так і сталося. Багато цікавих історій, на жаль, не можна розповісти з очевидних причин.
Але вагоміший фактор це втома. Останні п'ять років я працював в режимі який дозволяв багато часу приділяти написанню текстів, а зараз живу від підйому до відбою з мінімальною кількістю вільного часу.
У вільний час який залишається, вже не вистачає енергії писати. Велика кількість фізичних навантажень та постійна активність викликають бажання поспати.
Маю сподівання що згодом це зміниться і беклог текстів вдасться розгрести, але спогади тьмяніють і історії вже не здаються такими крутими, як тоді коли ти їх переживав.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
