Всім відомо, що потрібно стежити за здоров'ям, правильно харчуватися, займатися спортом, лягати спати в один й той самий час та не сидіти в туалеті зі смартфоном.
Всім також відомо, що для того, щоб щось зробити треба це взяти й зробити. Щоб перестати прокрастинувати, потрібно просто почати працювати. Ось так просто.
Однак на практиці з'ясовується, що не можна просто «взяти й зробити». Книжкові полиці майорять різноманітними мануалами по наведенню порядку і справах, інтернет гуру розповідають про методи підвищення продуктивності, мобільні апки де потрібно вирощувати дерева і працювати помідорками встановлені у кожного досягатора.
Півтора року тому один з моїх корінних зубів почав боліти. З'ясувалося що там уже все, процес пішов у нерв. Лікарка сказала „зараз пролікуємо“ та хутко заклала у канал миш'як. Я не зразу зрозумів що «пролікувати» фактично значить «видалити», але там вже була погана ситуація. Врешті мені видалили з зуба нерви, та запломбували канали.
Але зуб не перестав боліти. Біль був слабкий, але помітний. Найцікавіше що боліти там було нічому, адже нерви були видалені! Рік я відчайдушно терпів, поки після корони процеси не загострилися, і мені не стало зовсім погано.
Знову пішов до лікарки, розсвердлили все що було зацементовано — з'ясувалося що під зубом пішов запальний процес, який не міг розрулитися сам по собі, без доступу кисню. Коли зуб розколупали та фактично залишили від нього одну оболонку, відкрив доступ повітря до кістки, біль відразу пройшов. Маю сказати, що з «відкритим» зубом жити дуже неприємно. Його потрібно закладати коли їси, полоскати та стежити, щоб туди не набилась їжа, бо потім не вичистиш.
Так я і ходив пару тижнів. Потім заклали ліки та поставили тимчасову пломбу. Потім знову відкрили. Потім знову пломба. Зараз стало зрозуміло що процес можна виправити й видаляти зуб не будемо, заклали нові ліки та знову поставили тимчасову пломбу.
В результаті я вже близько двох місяців ремонтую зуб, добре хоч що це недорого.
Як можна було цього уникнути? Ну, регулярно ходити до стоматолога, слідкувати за зубами й так далі. Однак це елементарне знання чомусь не перетворюється у дії.
Знати ≠ робити. Поки людину не дзьобне смажений півень, вона не почне рухатися, але вже може бути пізно, як в моєму випадку.
Як розв'язати цю проблему? Наприклад, мати особистого стоматолога, який раз на рік буде сам вас пушити та записувати на огляд та дрібний ремонт. Зазвичай людина забуває або знижує пріоритет таких речей коли знаходиться в повсякденній рутині, але якщо тобі зателефонують та запропонують час, то відмовитися буде складніше. Ну, мені б так було зручно.
А ще мені треба ставити брекети. Зуби в мене криві, і це провокує карієс на місцях стиків. Їх треба було ставити ще дуже давно, але я прокрастинував та відкладав це питання, в тому числі через те що потрібно було видаляти зуби мудрості, які ростуть не туди.
Але зараз подумав — я видалення зубів буду прокрастинувати нескінченно, аж поки не піде запалення. Тому якщо вже поставлю брекети, то там якось розберусь.
Коротко кажучи, поремонтую зуб та піду ставити дуги.
А ви теж пильнуйте за зубами. Коронки та імпланти свій зуб не замінять.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
