«Найс воюєш, братан», пише підписник під постом про інкапсуляцію, «порадь речовини для такої продуктивності».
«Чому не в окопі?» ставить питання рандомний твітерянин під фото військового з підстриженою бородою та у чистій формі.
«Штабний щур», пише осінтер під іншим фото.
Розбираємося що до чого і як так виходить.
Найголовніше що потрібно зрозуміти що військо це як величезний аутсорсер з великою кількістю абсолютно різних проєктів. «Де працюєш?» — «В циклумі». Ця відповідь вам нічого не скаже крім офіса на Амосова, бо в циклума сотні різних клієнтів з різними умовами.
Військо це ЗСУ (сухопутка, тероборона, вмс, повітряні сили, ссо і тд), МО, НГУ, СБУ, ГУР, ДПС, Національна поліція та інші формування. Кожна з цих структур воює, кожна має свої задачі, та кожна має свої умови служби.
Тому коли ваш кум/брат/сват/колега/сусід скаржиться на те що він 2 роки не бачив сім'ї, то потрібно уточнювати де саме він несе службу, бо цей досвід не можна просто так екстраполювати на всіх взагалі.
У будь-якого формування є пункт постійної дислокації, воно ж ППД, це умовно база, де знаходиться особовий склад та майно. Це ППД може знаходитися як у центрі Києва, так і десь посеред лісу в області.
Між бойовими виїздами зазвичай особовий склад тусується на ППД. Залежно від рівня затягнутості формування, військових можуть як не випускати за периметр без дозволу, так і навпаки, заохочувати проживання у цивільних помешканнях поряд, а на ППД з'являтися як на роботу.
Як відбувається робота?
У вашого підрозділу ймовірно буде своя зона відповідальності — це якась ділянка фронта. Спєцура працює позадачно, але все одно діє в рамках зони відповідальності та комінкує з основними силами.
В рамках зони відповідальності є позиції, де потрібно буде знаходитися для виконання завдань. Це система укріплень або спостережні пункти для піхоти, позиції артилеристів, бліндажі для дроноводів і так далі. Ви заїжджаєте на позицію та робите свою роботу: спостерігаєте, відстрілюєтесь, насипаєте кабачків, катаєтесь на антишахед мобілі й тд.
Робота на позиціях відбувається позмінно. Ось власне ці зміни і є вашим робочим графіком.
Залежно від задачі, обстановки, кількості особового складу та наявності засобів уражень цей графік може змінюватись від чілового до дуже напряжного, умовно від доби через дві, до кількох тижнів без змін. У вільний час військовий постить фотки в інсту, пише у твітер та телеграм, чілить, перебирає обладнання та вивчає раст.
Між чергуваннями особовий склад проживає або на «відтяжці» (друга, третя лінії укріплень), або в сусідніх селах, або в сусідніх містах (Краматорськ, Запоріжжя). Ось власне там і є цивілізація, де можна помитися, постригтися, переодягтися та зайти в ресторан поїсти нормальної їжі, а не сухпаю.
Умови у всіх дуже-дуже різні, піхота може не вилазити з окопів тижнями, а спєцура сидіти у Києві та раз на два місяці ганяти на фронт «попрацювати».
Загалом, звісно ситуація така що більшість все-таки мешкає у прифронтових селах та містах, а додому просто так нікого не відпускають, але як я вже зазначив, підрозділів різних дуже багато й умови дуже різні.
Зв'язок
Всі забезпечені старлінками, у всіх є зв'язок навіть на передньому краї, тому ситуація «пишу з окопу» це буквально наша реальність.
Якби влада не зірвала мобілізацію
То воювати було б набагато легше. Більше людей → частіші ротації → більше часу на відпочинок → вища мотивованість ос → краща боєготовність → кращі результати → більше людей.
Зараз, на жаль, виходить замкнене коло — мало людей → їх не ротують → люди втомлюються та втрачають мотивацію → цивільні не хочуть на війну, бо там 2 роки в окопах сидіти → мало людей.
Повірте, людей дуже не вистачає. Є обладнання, є бк, є де працювати, лише нема кому.
Такі справи
✍️🦀Ну а час на проходження туторіалів по расту та написання постів я маю.
😕👨💻На парт тайм роботу, на жаль, часу не маю.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
