На одній з попередніх робот у київському офісі не було «боса», менеджера який би мав підтримувати порядок та дисципліну. Тільки рядові кріпаки. Все керувалося віддалено. То були ще благословенні доковідні часи.
Для комунікації ми використовували Slack який тоді тільки почав набирати популярність. Ну працюємо і працюємо, я колупаю Netflix OSS, дата саєнс скрапить сайти, UX малює вайрфрейми. Процес іде, контора пише.
Через декілька місяців приходить нам від СТО лист такого змісту:
”Колеги, згідно статистики слаку, 60% усієї комунікації припадає на приватні повідомлення. Давайте не забувати шо говорити то не мішки тягати, будемо більше працювати і менше молоти язиком.”
Ми звичайно посміялися з того.
Жарти жартами, але пам'ятаєте історію про кацапську контору xsolla, яка звільнила частину працівників бо ті не сиділи достатньо часу у джирі? Тоді всі глузували з «російського менджменту», але управління за допомогою KPI то заповітна мрія корпоративних управлінців.
В xsolla було самопальне рішення та «біг дата команда» яка його розробляла, але вже з'являються стартапи які під соусом «measure developer happiness» продають вам аналітику по тому, наскільки «ефективно» працюють кріпаки: робочі години, кільксть комітів, мердж реквестів, закритих тікетів, емейлів, та повідомлень у слак.
Питання часу, коли нас почнуть звільняти за те, що не заенгейжені так як треба.
P.S.: Найбільше шкоди нашій продуктивності завдав не слак, і не відсутність наглядача на місці, а вибір Java/DynamoDB/React в якості стека для того, що мало бути сайтом на вордпресі.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
