Мене дивує, коли люди говорять про "компанію" чи "роботу" мрії.
По-нульове, дуже дивно "мріяти" про роботу над чужими бажаннями та проєктами, навіть якщо це дуже складна галузь. На мою думку, мріяти треба про щось своє. І я зараз не про мантру "не працюй на дядю" і "кидай все та починай стартапити", зовсім ні.
Бажання працювати у великій корпорації, або над цікавим проєктом само по собі непогане, якщо це частина великого плану реалізації чогось свого. Наприклад, коли я влаштовувався у стартап після роботи в ентерпрайзі, то своїм завданням я бачив зовсім не зміну світу та слідування місії й цінностям компанії, а добре навчитися роботі з хмарними технологіями та отримати досвід роботи над B2C продуктом.
Але говорити про звичайну роботу в наймі як про "мрію"? Ні, дякую.
По-перше, це все про людей. Навіть найцікавіший з погляду предметної області, задач що вирішуються та технологій проєкт буде неминуче затьмарений, якщо навколо вас працюватимуть мудаки. І навпаки — набагато приємніше клепати прості SaaSи в компанії людей, яких ти розумієш з півслова, справжніх професіоналів своєї справи. Напевно, часто мають на увазі, що в "компанії мрії" працюють саме такі фахівці, але боюся, що насправді все як завжди і як скрізь.
Але тоді нумо говорити не про "компанію мрії", а про "команду мрії".
...
Яка ж моя робота мрії? Я мрію створювати ідеології, філософії, світогляди, за якими будуть йти інші люди, та заробляти на цьому, мати можливість існувати з цієї діяльності. Так працюють компанії та люди, які мені до вподоби.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
