Є така думка що настрій людини окрім зовнішніх факторів сильно регулюється внутрішньою хімією. Тобто, в когось завжди кращий настрій не тому, що він такий позитивний, а тому, що в нього інший баланс речовин які на цей настрій впливають [citation needed].
Знаєте, є такий тип людей які постійно жартують, кепкують та глузують зі всього навколо, травлять байки та історії, та мають досить низький signal-to-noise ratio у своїй мові. Душа компанії!
А от я, навпаки, постійно на серйозі, та не завжди сприймаю або не хочу сприймати жарти, а люди які довго перемикаються на серйозну розмову по ділу викликають у мене роздратування, бо витрачають наш час на порожню балачку.
Через це напевне мене часто питають «ти чо такий сердитий?», або «що трапилось ти чо сумний?», хоча покерфейс це мій стандартний стан, бо я постійно напружено думаю як би зробити saas бізнес. А я не сердитий, в мене просто хімія така😐
Звичайно я заздрю жартівникам, бо вони краще соціалізуються, та отримують всі профіти від ефекту гало своєї аури веселості. Раніше вважав себе екстравертним пиріжком що легко встановлює раппорт з іншими, але згодом зрозумів що це зовсім не так, та ще й навпаки. Але стати таким жартівником я не можу, тому що це буде вже якась соціопатія🫤 Цікаво, чи можна це змінити контрольованим медикаментозним шляхом або дієтою?
👇Став покерфейс😐 якщо теж ходиш на серйозних щщах. Став клоуна якщо ти з тих клоунів, які влаштовують стендап виставу замість того щоб перейти до справи🤡
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred