Нарешті дожав другого сталкера. Це зайняло в мене півроку, гру купив відразу по релізу.
Гра мені сподобалась. Я фан першої частини, і хоча грав ще в крадену альфу де нескінченно милувався чме3-ом на мості, гру я пройшов лише раз, та ще й за хибну кінцівку, а в аддони — чисте небо та поклик Прип'яті, не грав взагалі, вже не кажучи про моди.
Єдина гра, в яку я повертаюсь багато разів, та яку дослідив з усіх боків то Morrowind, а Сталкер у мене таких емоцій не викликав, хоча обидві гри досить схожі — відкритий світ, фракції, свобода йти по сюжетній лінії або бігати фармити оселі даедр чи хрущовки з монолітівцями.
Це перша моя гра з повністю українською озвучкою, і хоч я деколи ловлю крінж від дуже знайомих голосів акторів, але все одно, вона дуже крута.
По геймплею здається нічого не змінилося з 2006-го — бігай-стріляй. Зате завдяки графонію тепер можна спостерігати велетенські аномалії, та сидіти на горі градирні з чудовим краєвидом, аби комплюктор тягнув (у мене — не тягне).
Що дратувало
Надто короткий день. Половину гри бігаєш у темряві й то конкретно дратує. Врешті я призвичаївся будувати графік так щоб вночі спати, але то не завжди допомагає.
Надто багато ♂dungeons♂. Це просто капець, що не задача — то повзеш в якийсь темний підвал на 10 поверхів донизу, зі скрімерами та монолітівцями.
Нелогічність «урбаністики». Морський контейнер у підвалі глибиною в сотню метрів? Кімната заставлена тими ж контейнерами які невідомо як туди напхали. Супер секретні лабораторії які якось біса закопані туди ж. Як це все побудували? Також всі заводи та будівлі орієнтовані строго на північ.
Дуже моцні боси. Коли мене вдвадцяте з двох тичок завалив Коршунов, я здався, та понизив складність з середньої на низьку, й з цього моменту я вже продовжив грати на низькій, бо далі почався одноманітний фарм, що не несе ніякого сюжетного навантаження. Щоб завалити Шрама мусив подивитися в інтернеті підказку, бо сам не здогадався. І все одно, поки дійшов до фіналу то вся моя броня та зброя розсипались, і мусив брати те що дбайливо поклали розробники перед кімнатами з босами. Також змухлював — подивився відоси яка пушка більш потужна, де її взяти й де взяти апгрейди, то після середини гри дихалося вже легше, особливо з кровосісями, які неймовірно харили напочатку.
Великі відстані. Щоб заробити трохи грошенят посередині гри треба бігати фармити червоні пушки та здавати їх Лахмітнику на Ростоку, це виснажливо та дратує. Взагалі з грішми постійні проблеми, бо кожен вихід це робота в нуль, бо всі зароблені купони витрачаються на ремонт та бк.
Що сподобалось
Сюжет хоч і дещо затягнутий та костурбатий, але сподобався. Гра дає трохи підказок на сюжетних розгалуженнях тож я обрав ту кінцівку яка мала б бути канонічною — тобто за Скіфа. Потім в інтернетах подивився решту кінцівок, бо сили проходити все заново немає. Кінематографічність теж сподобалась, 10 фільмів з 10.
Локації та відкритий світ. В деякі частини Зони сюжет вас не буде заводити, тому треба проводити самостійну роботу.
Багів я не помітив, напевне, бо грав вже після патчів. Грав на лінуксі.
Сайд-квести — здаються місцями цікавішими, ніж основний сюжет, що крутиться довкола клятих ♂dungeons♂. Варіативність вибору хоч і невелика, але є, і мені до вподоби. Шкода що їх так мало.
Після завершення гри передивився на ютубі решту кінцівок, а також декілька відосів по лору, та почитав коменти, бо не все зрозуміло якщо не мати контексту попередніх частин.
Та й по тому
Гра хороша, але повертатися до неї не буду. Час зайнятися ріжок.клубом!
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
