Ідейність vs наймитство

Є два способи переконати людину робити те що вам потрібно — заплатити їй гроші, або вселити їй вірус ідеї, щоб вона робила потрібне вам через переконання. Решту способів, такі як зіставлення цілей компанії та співробітника для простоти розглядати не будемо, бо загалом вони не так часто застосовуються.

Всі менеджери проходили тренінги по мотивації, та якщо редукувати то все, то потрібно або дати грошей або напарити ідею. Або ви працюєте в культі, або в фірмі. Або потрапили в фірму де є невеликі культисти. Або в культ де є фірмачі. Правда десь посередині.

Менше з тим, моєю першою роботою був якраз культ. Характерна риса — зп по нижньому квартилю ринку, персонал що працює там багато років та розповіді про крутий продукт, розвиток, місію і так далі.

Далі я потрапив у фірму, але вона досить скоро стала культом, бо інвестори не дали достатньо, щоб просто платити людям притомні гроші й довелося теж слухати про велике майбутнє стартапу.

Паралельно з тим деякий час я провів вже у справжньому релігійному культі (австралійська протестантська церква з диско-кулею, олдфаги чату пам'ятають) та трохи засвоїв ту науку.

Далі мав вже свою фірму, де нічого людям не парив, бо розумів, що чесність — найкращий вибір, а ідеї в мене не було, бо ми просто аутсорсили.

Далі пішов у фірму — стартап який мав хороше фінансування та не потребував культистів.

Далі було всяке.

Колись на HackerNews прочитав про контору, що кожного року чесно пропонувала своїм співробітникам проходити співбесіди в інших конторах та отримувати офери, а далі або платила стільки ж чи вище, або відпускала співробітника. На жаль я так і не зміг знайти оригінал цього матеріалу чи згадати назву цієї компанії. Це максимально чесний, ринковий підхід. Ніяких маніпуляцій, ніякого тиску. Гадаєш що вартуєш більше — без проблем, принось офер. Або ми самі бачимо що ти файний хлоп, ось тобі ще долярів.

Але є проблема, навряд чи наймит буде так віддано працювати на вас, як добре оброблений та замотивований культист. Тому ідейні люди, готові покласти себе за спільну справу, надзвичайно ціняться. Ті, хто мотивується не грішми, а чимось внутрішнім здатен на великі справи.

Втім, культ дуже погано масштабується. На жаль, зазвичай вдається зібрати лише ядро послідовників, що будуть тримати вкупі решту менш мотивованих, напівнаймитів-напівкультистів або взагалі чисто наймтів, які залетіли на рандомі та врешті швидко вас покинуть.

Тому ідейність завжди програє грошам на довгій дистнації. Бо їсти теж щось треба, а захопливими перспективами родину не нагодуєш. Мій колега з першого культу часто розповідав історію як вони робили якийсь військовий симулятор, і коли з якихось причин перестали платити гроші, вони все одно приходили в офіс та програмували, настільки були захоплені процесом створення. Але врешті всі розбіглись.

Також, очевидно, більші шанси стати культистами має недосвічена молодь. Перший культ де я був якраз робив ставку на студентів без досвіду і ставка ця себе виправдовувала на всі 200% — бо на виході вони мали армію відданих та висококваліфікованих працівників, готових до будь-якого сценарію.

Що робити? Особисто я мрію створювати ідеології, філософії, світогляди за якими будуть йти інші люди, та заробляти на цьому, мати можливість існувати з цієї діяльності. Так працюють культи компанії та люди, що мені до вподоби.


Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred