Кілька років тому на ретріті я познайомився з чоловіком. Він представився власником аутсорс компанії, що “робить все“: сайти, мобільні ігри, апки. Розговорилися і він поділився болем: відсутністю технічної експертизи та техліда який би це закрив. Додав що чудово продає і може продати будь-який проект, але з реалізацією є складнощі. Домовилися зустрітися ще раз.
Приїзжаю до них у офіс і бачу купу джунів на жорстких кріслах. Ще в наявності було декілька ПМ-ів та «сейлзів». Говорю з програмістами, з'ясовується що задачі не трекаються, про git ніхто знає, вимоги розробники з'ясовують самостійно у клієнта в скайпі, один програміст може працювати на декількох проектах одночасно і так далі.
Я тоді був наївний і вирішив що роботягам допоможе впровадження таск-трекера, аджайла, CI/CD і так далі. Також всі вони працювали за старими та повільними комп'ютерами і лептопами. Я негайно повідомив про це все пану директору, очікуючи що він дослухається до рекомендацій, та пообіцяв забігти в контору ще, щоб мотивувати працівників та надавати технічні консультації.
Деякий час потому ситуація стала прояснятись. Власник продавав проекти (в основному на локальний ринок), обіцяв зробити все, що просив клієнт, у нереальні терміни та за низьку вартість. Брав передплату. На передплату винаймав джунів по 300-500$ і садив їх робити проект. У джунів нічого не виходило, дедлайни зривались, клієнти або відмовлялися платити, або розривали співпрацю з компанією, а деякі подавали в суд. Проект кидали та шукали наступного клієнта. Хазяїн та його дружина (вона ж «головний ПМ») нічого не розуміли ні в розробці, ні в управлінні проектами, та змушені були покладатися на знання джунів.
Мої поради їм були непотрібні (особливо «купіть нормальні комп'ютери» та «найміть сеньйора»), їм потрібно було щоб я прийшов та зробив роботу, з якою ніхто не міг впоратися. З рекомендацій взяли тільки джиру, за яку незабаром перестали платити.
Через кілька місяців після мого першого візиту, в них виник касовий розрив. Старі клієнти не хотіли платити гроші, нові не заходили, або для того щоб нові зайшли, потрібно було робити деми, на яких не було програмістів. Перестали платити зарплати, програмісти почали бухтіти. Стали відомими також цікаві подробиці комунікації власників з клієнтами—так, одному з них вони погрожували не віддати сорци гри і вимагали грошей. Невдовзі контора припинила своє існування. Практично всі звільнилися, а власники зробили ребрендінг. Після цього я з ними не спілкувався.
Вчора мені скинули пост у ФБ, де той самий чоловік представляється керівником великої студії розробки, заснованої багато років тому, з офісами у Штатах та Англії, 180 програмістами, та пропонує клієнтам джунів по 15$/год. Пошукавши, я побачив вже знайому схему—5 працівників на лінкедіні, двоє з яких це наш продавець так його дружина, решта—андроїд джуни. В портфоліо ігри-клони, а в блоці «Vision»—фотка головного героя з запальним спічем про місію «компанії» та високу кваліфікацію «команди».
Всі ці роки вони працювали за однією схемою: робили компанію, продавали нереальні проекти, знаходили джунів, видавали низькоякісний продукт, стикались з пресингом з боку клієнтів, робили ребрендінг, goto 1. Судячи з всього, їм вдавалось на цьому заробляти. Мене захоплює впертість та майстерність нашого продавця. Якби в мене було б стільки енергії, я би вже напевне в космос полетів. А він за багато років так нічому і не навчився, і залишився на одному рівні—розробці казуальних «ігор» та аутстафі людей.
Сподобалось? Долучайтеся до мого телеграм каналу: https://t.me/full_of_hatred
