> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://www.rozhkov.me/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Hundred Days Offensive
- URL: https://www.rozhkov.me/hundred-days-offensive/
- Published: 2026-01-12T07:24:03.000Z
- Updated: 2026-01-12T07:24:03.000Z
- Author: Vova Rozhkov
- Tags: війна, армія, #linkpreview

*Bombed last night, and bombed the night before* 
*Going to get bombed tonight* 
*If we never get bombed anymore*  
[*When we're bombed, we're scared as we can be*](https://www.youtube.com/watch?v=d8G4JnfeCu0)

2017го року під час розмови з колегою на посиденьках в барі я сказав «от я б поїхав на війну, війна — це справжня чоловіча справа!», звісно говорив я це для понтів, бо якби дійсно так вважав то вже б давно був там. Насправді я просто малодушний боягуз, а для оточення раціоналізував свій вибір як «відсутність кєнтів з двіжу».

Раніше вже писав що ретроспективно [краще б мені було йти на програмістську посаду](https://www.rozhkov.me/one-and-a-half-years-in-army/). Вам порадив би те ж, але у 2022-2023 мені це чомусь здавалося негідним, хотілося на справжню війну. Вже не пам'ятаю, чим я тоді думав, але напевне ріжок-2014 який щодня дивився на мапи та з болем читав новини й думав «треба йти», а потім «та ні страшно», все ж таки досяг свого. Ріжок-2024 що рахує хвилини від останнього приходу та читає [Ісусову молитву](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%5F%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0), думає «дурень, міг би зараз лежати з коханою в м'якенькому ліжечку», але вже нічого не зміниш.

Досі не визначився, шкодую про свій вибір чи ні. Звісно, в абсолютній оцінці я програв. Змарнував роки життя, піддавав себе невиправданим загрозам, погіршив здоров'я, замість того щоб ще до війни виїхати та спокійно жити життя. Війна — безглузде заняття, та найраціональнішим вибором є втеча.

Але щось є в тому, щоб відчувати зв'язок з усіма чоловіками усіх часів які так само як і я, йшли на зустріч небезпеці, ховалися по окопах, траншеях та бліндажах від бомб, ракет та снарядів, витримували жорсткі умови та врешті знищували ворога або відступали.

Щось є в тому, щоб довести собі що можна подолати тваринний страх, зібратися та виконати завдання.

Звісно я не рексував, CQB не займався, 100 днів на позиціях не сидів, з тилу противника не виходив, на острови не десантувався, але десь був та щось бачив, щоб укріпити внутрішній стрижень.