> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://www.rozhkov.me/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Їжа в судочках
- URL: https://www.rozhkov.me/food-in-containers/
- Published: 2022-09-09T06:15:00.000Z
- Updated: 2022-09-09T10:27:18.000Z
- Author: Vova Rozhkov
- Tags: лайфстайл

*Поки* 🇺🇦✙*ЗСУ*✙🇺🇦 *бронетанковим кулаком жене кацапню геть з Харківської області, я трішки зачіплю тему [доларизації часу](https://radreads.co/10k-work/).*

Коли був малим, в 90-х, то мама щокілька днів готувала батьку на роботу банячок борщу, друге, компот. Я в школу брав бутерброда зробленого з батону, масла та помідора. Смак дитинства! Ковбаса та сир тоді була нечастим гостем. Блаженні часи! Ні війни не було, ні смартфонів. Тільки бандити зрідка стрілялися на розборках і шпана ґонорово ходила на стріли.

Fast forward 15 років, як вже почав працювати сам, то носив собі їжу в судочках. Всі носили їжу в судочках. Доставки ще не були такими популярними і якщо ти працював далеко від їдалень, то крім судочку в тебе було дві опції: або сидіти голодним, або йти в магазин поряд і купувати там кефір з батоном.

Під час обіду офісом вирували апетитні аромати, що розквітали у повну силу в мікрохвильовці та активно подразнювали рецептори кріпаків.

По комплектації зразу було видно в кого в сім'ї добре їдять та люблять готувати, а в кого не дуже. Я бічував макаронами з салатиком. Інший колега хизувався хлібом з хлібопічки. Заможні кріпаки носили кілька судочків з різноманітними стравами.

Їжу я завше викладав на тарілку бо шкрябати вилкою по пластику то якесь деграданство.

Після поглинання їжі, судочок, тарілка та ложка мились.

І так щодня. А буває таке що той контейнер десь протече і наробить халепи у рюкзаку. Або забудеш десь його і він запліснявіє.

Miserable experience насправді.

В іншій конторі в мене був колега-зожник, який носив не один судочок, а п'ять, їв по графіку усілякі корисні трави та парові котлетки. Зараз він пересів на carnivore-дієту і споживає два здоровенні стейки на добу, вранці та ввечері, а до офіса взагалі не ходить. Судочки пішли у минуле, дієта спрацювала.

Тим часом я вже й забув коли носив з собою їжу. Ото почав до офіса ходити і мені якось навіть не спадає на думку щось собі приготувати. Поряд є купа закладів харчування. Доставки я принципово не замовляю, бо це судочки на максималках, фу.

Вийдеш до міста і все що хочеш є: постсовєцька біч-їдальня з для джунів, пузатка або діннерс для мідлів, салатерія для сеньйорів, нормальний ресторан для тімлідів або менеджерів, «Аляска» та «Catch» для власників [дорогих авто](https://www.rozhkov.me/fox-and-grape/).

Судочки вже ніхто не носить. Це стало ознакою злиднів. «Ти шо гониш хавку носити? Шо, грошей нема?». Тому я здивувався коли побачив що сусід по коворкінгу дістає з сумки пластикову коробочку та йде на кухню. Певне якийсь бідняк. Що він тут забув?

Я подумки посміявся та пішов рахувати витрати на ресторани.

Якщо взяти середній щоденний чек у 200 гривень, поділити його на 40 гривень та помножити на 20 днів, то вийде що в місяць кріпак буде витрачати 100 доларів на обіди. Якщо взяти середню зарплату сеньора в 5000$ то вийде що то лише 2% від його зп. Якщо харчуватися по-багатому то буде ну ок, 4%.

Але то економить нашому сеньору мінімум півгодини часу, що, якщо перерахувати на погодинну ставку буде рівнятися десь 15$ або 600₴. Тобто судочок обходитиметься дорожче в три рази(!), і це не рахуючи когнітивного навантаження на клопотів пов'язаних з транспортуванням.

Так що коли побачите злидаря з судочком—женіть його геть, насміхайтесь над ним.

P.S.: я знаю що мене читають успішні інвестори, які замість того щоб купивати обід у школі, вкладали гроші в ETF і коли вони стали дорослими то вже вийшли на FIRE, оминувши сумну кріпацьку долю. Пропоную вам виконати самостійну вправу та порахувати ROI від носіння їжі в судочках.

P.P.S.: до тих хто живе з батьками і кому готує мама або тато, претензій нема, ви—королі життя!